8 квітня в Україні обговорюють ухвалений напередодні законопроєкт №14005, яким Верховна Рада у другому читанні та в цілому підтримала зміни щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. За даними парламенту, документ передбачає цифровізацію окремих етапів виконання судових рішень, а також оптимізацію стадій і строків виконавчого провадження, пише WomanEL. Закон ухвалили 7 квітня, а однією з найбільш обговорюваних тем стало питання стягнення єдиного житла боржника.
З’явилося чимало суперечливих трактувань, хоча самі норми, за оцінками профільних джерел і пояснень нардепів, не запроваджують безумовного механізму автоматичного вилучення такого житла. Йдеться насамперед про посилення цифрового контролю за майном боржників і пришвидшення процедури стягнення в межах чинного законодавства.
Як пояснюють автори та коментатори документа, закон має на меті зробити систему стягнення боргів більш автоматизованою і менш залежною від людського фактора. Зокрема, йдеться про розширення можливостей автоматизованої системи виконавчого провадження, інтеграцію з державними органами, банками, фінансовими установами та небанківськими надавачами платіжних послуг, а також про взаємодію Єдиного реєстру боржників з іншими державними реєстрами.
Після внесення особи до реєстру боржників її майно можна буде швидше виявити, а операції з його відчуження — оперативніше заблокувати. Це означає, що продати, подарувати або переписати майно на іншу людину до погашення боргу стане значно складніше. Саме ця частина реформи є ключовою для нового закону.
Окремо увагу привернуло питання єдиного житла боржника. Народний депутат Ігор Фріс уточнив, що закон зберігає можливість звернення стягнення на єдине житло лише з додатковими обмеженнями, а не розширює її безконтрольно. За його словами, забороняється звертати стягнення на єдине житло військовослужбовців під час воєнного стану та протягом року після його завершення.
Крім того, не можна звертати стягнення на єдине житло, якщо сума боргу не перевищує 432 тисячі гривень, тобто 50 мінімальних заробітних плат. Фріс також наголосив, що закон не вводить нічого додаткового, що дозволяло б “забирати єдине майно боржника”, а навпаки підвищує поріг, за якого таке стягнення можливе, з 20 до 50 мінімальних зарплат.
Ще одне важливе положення стосується комунальних боргів на територіях бойових дій і тимчасово окупованих територіях. За словами Фріса, закон передбачає зняття арештів за такими боргами в цих зонах. Паралельно цифрова модель виконавчого провадження має забезпечити автоматичний обмін даними між виконавчою службою, банками, реєстрами, сервісами МВС і нотаріусами. У практичному вимірі це означає, що після внесення людини до Єдиного реєстру боржників нотаріуси зможуть відмовляти у посвідченні угод відчуження, а окремі фінансові чи реєстраційні операції блокуватимуться швидше. Після повного погашення боргу обмеження, за задумом авторів, мають зніматися автоматично без додаткових звернень.
Таким чином, ухвалений 7 квітня законопроєкт №14005 більше спрямований на цифровізацію та прискорення виконавчого провадження, ніж на зміну базових правил щодо єдиного житла. Рішення про стягнення такого майна, як і раніше, можливе лише за наявності судового рішення та у виняткових випадках.
Саме тому головною зміною для боржників стане не поява нового механізму вилучення житла, а суттєве посилення контролю за активами та ускладнення спроб уникнути виконання рішення суду через переоформлення майна. Для стягувачів це, навпаки, означатиме швидший доступ до інформації та оперативніше накладення обмежень. Остаточне практичне значення нових норм стане зрозумілішим після набрання законом чинності та появи деталей його застосування.
Перший чат-бот з питань сексуальної реабілітації в Україні: що відомо, як користуватися та посилання.