До кінця липня наші бабусі поспішали зібрати одну особливу рослину, дрібну, ароматну, з фіолетовими квітами. Ця жіноча трава пахне літом, полем і безпекою. Йдеться про чебрець, ту саму «траву Богородиці», яку в народі поважали більше за інші. І справа не тільки в її лікувальних властивостях, а у звичайнісінький побутовій магії, якого наші предки ніколи не соромились, пише WomanEL.
Оберіг для дому, для серця і душі
Колись вважали, якщо до кінця липня не приніс чебрецю в хату, не чекай спокою. Бо тільки з липневої трави виходить справжній захисний оберіг. Її сушили, зв’язували в пучки, клали біля образів, зашивали в ладанки і носили біля тіла. Чебрець мав захищати від чужого ока, злих язиків і недоброго наміру. Особливо, якщо в домі є малі діти.
Його спалювали, аби очистити хату, наче ладан. Дим чебрецю мав силу «вигнати страхи», забрати хворобу, «відкурити» злий настрій. Цією ж травою обкурювали худобу, щоб не захворіла і не втратила молока.
Як притягнути судженого?
Якщо в дівчини не складалось особисте життя, їй радили тримати чебрець під подушкою або покласти за образ у хаті. У народі вірили, що аромат цієї трави приваблює пару. Не в магічному сенсі, а в тому, що вона налаштовує серце на щирість, душу на лагідність. І тоді людина ніби стає відкрита до любові.
Інша порада носити з собою маленький пучечок у хустинці або зашитий у кишеню. Так жінки захищали себе від неприємних зустрічей і поганих знайомств.
Не забути зібрати до Спаса
Найсильніший чебрець той, що зібраний до Спаса. Найкраще на світанку, у тиші, з молитвою. У селах досі дотримуються цієї традиції, коли сонце тільки сходить, йдуть у поле і зрізають стебельце за стебельцем, з повагою до кожного кущика.
Бо чебрець – це щось своє, рідне, що пахне дитинством, бабусиною хатою, безпекою. І саме його добре мати вдома, коли хочеш затишку, миру, тепла.
Раніше ми розповідали про мову квітів: як вибрати правильний букет для жінок і чоловіків.