Сьогодні WomanEL зробить усе, аби настроїти вас на творчий лад. Багато відомих майстрів пера отримували натхнення в різних речах: від зовсім звичайних до геть незрозумілих або дивних, лінуючись та змушуючи себе писати. Тож давайте дізнаватися, що вам більше підходить — суворий режим чи хаос…
Джейн Остін (1775-1817)
Авторка безсмертних романів «Гордість і упередження», «Почуття і чутливість», «Емма», «Аргументи розуму» Джейн Остін жила з матір’ю, сестрою, подругою і трьома слугами. У неї ніколи не було можливості усамітнитися, а працювати доводилось в сімейній вітальні, де їй у будь-який момент могли завадити.
Не уявляю, як можна творити, коли в голові крутяться баранячі котлети і ревінь, – ділилась Джейн.
Писала вона на маленьких клаптиках паперу. Як тільки лунав скрип дверей, що попереджав її про відвідувача, вона устигала сховати записки і дістати кошик з рукоділлям. Пізніше сестра Джейн Кассандра узяла на себе турботи про господарювання.
Джеймс Джойс (1882-1941)
Ірландський письменник Джеймс Джойс, якого вважають одним з найвпливовіших авторів двадцятого століття, не був прихильником ні режиму, ні організації. Спав до десяти, снідав в ліжку кавою і рогаликами, заробляв уроками англійського і гри на піаніно. Він постійно позичав гроші і відволікав кредиторів розмовами про політику.
Людина малодоброчесна, схильна до екстравагантності і алкоголізму, писав про себе Джойс.
Щоб створити монументальний роман «Улісс», письменнику знадобилося сім років з перервами на вісім хвороб і вісімнадцять переїздів до Швейцарії, Італії та Франції. За ці роки він провів за роботою приблизно 20 тисяч годин.
Агата Крісті (1890-1976)
Королева детективу Агата Крісті, вже видавши десяток книг, в анкетному рядку «рід занять» вказувала – «домогосподарка». Вона працювала уривками, не маючи ні окремого кабінету, ні навіть письмового столу. Писала в спальні за умивальним столиком або могла примоститися за обіднім столом в перервах між їжею.
Мені бувало трохи незручно «йти писати». Але якщо вдавалося усамітнитися, закрити за собою двері і зробити так, щоб ніхто не заважав, то я забувала про все на світі, – розповідала письменниця.
Також Агата Крісті зізнавалася, що сюжети детективних творів приходили їй в голову, коли вона мила посуд.
Це настільки дурнувате заняття, що мимоволі закрадаються думки про вбивства, – стверджувала місіс Крісті.
Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896-1940)
Свій перший роман «По той бік» Френсіс Скотт Фіцджеральд писав у тренувальному таборі на клаптиках паперу в вільний від служби час. Відслуживши, забув пФренсіс Скотт Фіцджеральдро дисципліну, і став застосовувати алкоголь як джерело натхнення. До обіду спав, іноді працював, вночі гуляв у барах.
Тонке сприйняття і судження під час редагування несумісні з випивкою, – писав Фіцджеральд, зізнаючись видавцеві, що алкоголь заважає творчості.
Коли траплялися напади активності, автор міг за один підхід написати 8000 слів. Цього вистачало для великої розповіді, але було недостатньо для повісті. Коли Фіцджеральд писав «Ніч лагідна», йому насилу вдавалося витримувати тверезим три-чотири години.
Ернест Гемінгвей (1899-1961)
Видатний письменник Ернест Гемінгвей мав власні методи стимулювання творчої активності – він усе життя вставав удосвіта і писав свої твори стоячи. Такий спосіб творіння стимулював та акумулював його творчу енергію. Навіть якщо напередодні він допізна пив, то все одно піднімався не пізніше шести ранку, свіжим і відпочилим.
Працював Гемінгвей до полудня, стоячи біля полиці. На полиці стояла друкарська машинка, на машинці лежала дерев’яна дошка, встелена аркушами паперу. Списавши олівцем усі аркуші, він знімав дошку і передруковував написане. Щодня він підраховував кількість написаних слів і будував графік.
Коли закінчуєш книгу, почуваєш себе спустошеним, але не порожнім, а таким, що знову заповнюється, немов займався любов’ю з коханою людиною, – ділився легендарний письменник.
Також нагадуємо, що докопатися до істини ніколи не пізно: 5 сучасних екранізацій детективів Агати Крісті, які варто переглянути.