Ебрахім Раїсі, який нещодавно загинув під час аварії гелікоптера на півночі Ірану, був дуже суперечливою фігурою в іранській політиці, пише WomanEL.
Відомий як «різник Тегерана», політичний шлях і дії Раїсі залишили незгладимий слід в історії Ірану.
Політична кар’єра Раїсі почалася після Ісламської революції 1979 року, яка повалила шаха Ірану. У віці всього 20 років він був призначений генеральним прокурором провінцій Карадж і Хамадан.
Його рання кар’єра була відзначена переслідуванням меншин, зокрема бахаї, найбільшої релігійної меншини Ірану. У цей період загинули численні люди, яких під його наглядом було закатовано та ув’язнено.
Найганебніша сторінка в кар’єрі Раїсі, яка принесла йому прізвисько «Тегеранський м’ясник», сталася в 1988 році.
Після припинення вогню за посередництва ООН з метою припинення ірано-іракської війни верховний лідер аятолла Рухолла Хомейні видав таємну фетву. Цей указ призвів до створення «Комісій смерті» , які наглядали за масовими стратами політичних в’язнів.
Раїсі, який тоді був заступником прокурора Революційного суду Ірану, був наймолодшим членом цих комісій.
Звіти Amnesty International та Інституту миру Сполучених Штатів свідчать про те, що в Ірані було страчено від 4000 до 5000 політичних в’язнів, хоча деякі оцінки припускають, що число може сягати 8000.
Цей період залишається одним із найпохмуріших в історії Ірану та зміцнив жорстоку репутацію Раїсі.
Незважаючи на своє суперечливе минуле, він продовжував підніматися в політичній ієрархії Ірану.
Протягом десяти років він працював заступником голови судової системи, а в 2014 році був призначений генеральним прокурором.
У 2019 році США наклали санкції на Раїсі за порушення прав людини, зокрема посилаючись на його роль у стратах у 1980-х роках.
Він був рішучим прихильником ядерної програми Ірану та грав ключову роль у переговорах і протистоянні із західними державами.
Під час його перебування на посаді Іран збагачував уран близько рівня збройового, що призвело до зупинки ядерних переговорів і посилення напруженості із Заходом.
Крім того, підтримка росії його адміністрацією під час конфлікту в Україні та його жорсткий підхід до Ізраїлю ще більше напружили міжнародні відносини. У внутрішньому плані президентство Раїсі ознаменувалося жорстоким придушенням інакомислення.
Після смерті Махси Аміні під вартою в поліції в 2022 році в Ірані відбулися одні з найбільших протестів після революції 1979 року. Адміністрація Раїсі відповіла жорстокими репресіями, що призвело до загибелі понад 500 протестувальників і затримання приблизно 22 000 осіб.
Правозахисні організації засудили ці дії, назвавши реакцію уряду «війною проти жінок» і грубим порушенням прав людини.
Смерть Ебрахіма знаменує кінець суперечливої глави в політичній історії Ірану. У той час як його прихильники вважають його стійким захисником Ісламської Республіки, його противники бачать у ньому символ репресивної та насильницької тактики режиму. Тінь «Тегеранського м’ясника» продовжуватиме нависати над політичним ландшафтом Ірану протягом багатьох років.
Раніше повідомлялося, що Герцогиня Софі відвідала Україну вперше з початку війни.