Останніми днями користувачі ChatGPT звернули увагу на незвичну проблему. При згадці деяких відомих імен чатбот тимчасово переставав відповідати. Ситуація викликала численні дискусії та припущення, зокрема серед прихильників конспірологічних теорій, пише WomanEL. Тож дізнаємось, чи існує «чорний список» OpenAI?
Журналісти TechCrunch провели розслідування та з’ясували, що цей збій може бути пов’язаний із так званим «правом на забуття». Це юридична норма, яка дозволяє людям вимагати видалення неправдивої або застарілої інформації про себе з Інтернету.
Ключові випадки, які привернули увагу
Одним із найяскравіших прикладів став Девід Маєр, британський еколог та благодійник, якого часто плутали з псевдонімом злочинця. Ще один випадок стосується австралійського мера Браяна Худа. Він раніше скаржився на те, що ChatGPT безпідставно звинуватив його у злочині.
TechCrunch виявили, що всі імена, через які модель «зависала», були пов’язані з людьми, які раніше подавали запити на виправлення чи видалення неправдивої інформації в Інтернеті.
Технічна проблема чи правовий захист?
Експерти припускають, що OpenAI створила спеціальні алгоритми для обробки таких імен, аби уникнути юридичних проблем та дезінформації. Проте, як зазначає TechCrunch, у системі стався збій: замість коректної обробки запитів, модель просто переставала працювати.
Водночас жодних доказів існування «чорного списку» від OpenAI, про який говорять прихильники конспірології, не знайдено.
Відсутність офіційних коментарів
На момент публікації OpenAI не надала офіційного пояснення щодо інциденту. Тим часом ситуація продовжує викликати інтерес серед користувачів та експертів.
Цей випадок підкреслює складність балансування між забезпеченням прав людей, обробкою великих обсягів даних і наданням точних відповідей у реальному часі. Що далі? Можливо, це стане поштовхом для вдосконалення систем обробки інформації та прозорості роботи великих мовних моделей.
Раніше ми розповідали, чи навчився ШІ впливати на людей за допомогою гіпнозу.