Німецька міністерка закордонних справ Анналена Бербок знову опинилася у центрі дипломатичного етикету. Під час офіційного візиту до Сирії глава країни Ахмед аш-Шараа вдруге не потис їй руку, хоча вона цього разу навіть не ініціювала жест, пише WomanEL.
Як повідомляє Bild, попередня зустріч Бербок із сирійським керівництвом вже спричинила дискусії у європейських медіа. Тоді аш-Шараа без вагань потиснув руку міністру закордонних справ Франції Жан-Ноелю Барро, але проігнорував німецьку колегу.
Це викликало неоднозначну реакцію, адже серед мусульманських дипломатів немає єдиного ставлення до подібних ситуацій. Наприклад, глава МЗС Йорданії Айман Сафаді та сирієць Асаад аль-Шайбані не мають заперечень щодо рукостискання з жінками. Аль-Шайбані навіть тепло привітав Бербок під час її прибуття в аеропорт.
Питання, чи слід жінкам і чоловікам тиснути руки, не має однозначної відповіді навіть у країнах Близького Сходу. У Корані немає чіткої заборони на цей жест, тому ставлення до нього визначається особистими переконаннями та традиціями.
У деяких мусульманських культурах відмова від рукостискання з жінками є звичайною практикою, що не несе жодного негативного підтексту. Водночас у сучасній дипломатії такі моменти можуть викликати суперечки та трактуватися як прояв гендерної нерівності.
Попри культурні відмінності, основним завданням Анналени Бербок у Сирії було не рукостискання, а відкриття посольства Німеччини в Дамаску. Цей жест мав символічне значення, адже дипломатична місія ФРН у Сирії була закрита протягом останніх 13 років.
Реакція Бербок на ситуацію показала її дипломатичну гнучкість. Вона не стала наполягати на жесті, знаючи про можливу відмову, що дозволило уникнути зайвого резонансу. У сучасному світі, де культурні відмінності можуть спричинити політичні суперечки, такий підхід демонструє вміння балансувати між традиціями та міжнародним протоколом.
Раніше ми розповідали, як зміниться статус біженців із параграфом 24 після перемир’я в Україні.