Українська телеведуча Лілія Ребрик, яка раніше оголосила про створення благодійного фонду Rebryk & Foundation, розповіла про свій найстрашніший спогад під час війни, пише WomanEL.
«Ми живемо на Подолі на 22 поверсі, у нас весь Київ на долоні. Він [чоловік] виходить на балкон говорити зі мною, і через трубку чую у нього вибухи. Це мій найстрашніший спогад 24 лютого. Я розуміла, що там діти зараз. Я ввімкнула камери, які встановлені вдома, і спостерігала, як чоловік за п’ять хвилин підняв сонних дітей, нагодував їх, зібрав… Він був настільки зібраний у цей момент… Я просто сиділа, у мене котилися сльози, я не розуміла, що робити. Я сіла за кермо и поїхала додому до чоловіка і діток, які спустилися в укриття», – поділилася теледіва в інтерв’ю ведучій проєкту «Точка опори» Світлані Леонтьєвій.
Після цього Лілія з чоловіком одразу відвезли дітей до її батьків у Чернівці. Наприкінці літа вся родина знову возз’єдналася. Нині зіркове сімейство живе на дачі в Макарові – їхній будинок не постраждав. Каже, що краще почувається ближче до землі.
«Повертаючись на початок війни, я ніколи в житті не думала, що в мені є стільки сліз. Я – шалений життєлюб і цінувала кожну мить. Але в мене якось все зламалося всередині, я була не готова і „посипалась“ внутрішньо. Багато експертів казали – Ліля візьми себе в руки, але мені до цього треба було прийти, дорости. Мені дуже потрібні були точки опори. Цей шлях був важкий. Я не могла носити ніяких кольорів. Я і зараз тяжко вдягаю кольори, але кажу собі, що це потрібно для роботи. Але спочатку мені навіть важко було помити голову. Я йшла мити з відчуттям: „Боже, у людей немає не те що теплої води, а звичайної для пиття!“. Настільки сильно в мені сиділо це відчуття провини», – додала ведуча.