Останнім часом українці все частіше стикаються з терміном «бусифікація». Це слово викликає багато запитань та суперечок, адже воно безпосередньо пов’язане з мобілізацією. У 2025 році ця тенденція може набути ще більшого розмаху, що викликає занепокоєння серед громадян. Що таке «бусифікація»? Чи справді вона стане масовою? Та головне – як уникнути незаконної мобілізації та захистити свої права? У цьому матеріалі разом із WomanEL розглянемо всі нюанси, актуальні зміни в законодавстві та реальні способи відстояти свою правову позицію.
Що таке «бусифікація» і чому вона стала символом воєнного часу в Україні?
Термін «бусифікація» з’явився у воєнному лексиконі як неформальна назва процесу, пов’язаного з мобілізацією громадян. Він походить від слова «бус» і означає ситуацію, коли військовозобов’язаних чоловіків зупиняють на вулицях, у транспорті чи громадських місцях для вручення повісток. Цей процес став одним із найобговорюваніших феноменів війни, викликаючи неоднозначні реакції у суспільстві.
У яких регіонах України найбільше випадків «бусифікації»?
За спостереженнями громадських активістів та журналістів, інтенсивність мобілізаційних заходів різниться залежно від області. Найбільше випадків вручення повісток у публічних місцях зафіксовано у великих містах:
• Київ та область – через велику кількість населення та можливості швидко знайти військовозобов’язаних.
• Одеська та Дніпропетровська області – регіони з активною економічною діяльністю, де чоловіки часто працюють у сфері логістики та будівництва.
• Західні області (Львів, Івано-Франківськ, Закарпаття) – через велику кількість переселенців, які виїхали з прифронтових територій.
• Харківська, Запорізька та Миколаївська області – регіони, що межують із зоною бойових дій, де потреба у поповненні лав ЗСУ особливо висока.
Однак мобілізаційні заходи проводяться по всій країні, і варіантів уникнути повістки на 100% немає.
Чи посилиться «бусифікація» у 2025 році?
Оскільки війна триває, потреба в мобілізації зберігається. У 2025 році очікується новий етап мобілізаційної кампанії, що може супроводжуватися:
• розширенням категорій чоловіків, які підлягають призову;
• посиленням контролю за військовозобов’язаними через цифрові реєстри;
• зміною механізмів вручення повісток (можливе запровадження електронних повісток).
Це означає, що явище «бусифікації» може залишитися актуальним, хоча держава прагне зробити процес мобілізації більш прозорим і прогнозованим.
Чи можна уникнути «бусифікації» та не потрапити на фронт?
Найперше, варто розуміти, що вручення повістки – це ще не автоматичний призов до армії. Після отримання документа людина має пройти медичну комісію, яка визначає її придатність до служби.
Ось кілька основних порад, які допоможуть діяти в правовому полі:
• Знати свої права. Уважно ознайомтеся з законодавством щодо мобілізації. Наприклад, якщо ви маєте законні підстави для відстрочки (інвалідність, багатодітна сім’я, догляд за родичами), ви можете їх використати.
• Перевіряти законність вручення повістки. Вона має бути оформлена належним чином, а вручення – здійснене уповноваженими особами.
• Підготувати документи. Якщо у вас є медичні або соціальні підстави для відстрочки, необхідно мати всі документи при собі.
• Консультуватися з юристами. Якщо виникають сумніви щодо законності дій представників ТЦК (територіального центру комплектування), варто звертатися до адвокатів.
• Уникати паніки та маніпуляцій. У соцмережах часто поширюють панічні чутки про «тотальну мобілізацію». Важливо перевіряти інформацію у надійних джерелах.
«Бусифікація» стала одним із найпомітніших проявів мобілізації у воєнний час. Важливо пам’ятати, що мобілізація – це не лише обов’язок громадян, а й складний соціальний процес, який потребує прозорості та справедливості. Дотримання правових норм, поінформованість і юридична грамотність допоможуть діяти впевнено та уникнути неправомірних дій.
Раніше ми розповідали, що таке РЕБ у сучасній війні: як працюють невидимі захисники.