Напевно, немає у світі людини, яка б не знала Ангелу Меркель. Німецька політикиня, перша жінка-канцлерка Німеччини та одна з архітекторів Європейського союзу. Олаф Шольц змінив Меркель на посаді канцлера 2021 року і залишається лідером Німеччини донині. Меркель не говорила докладно про причини своєї відставки, хоча дехто припускав, що до 2018 року в неї погіршилося здоров’я. Коли вона пішла у відставку, їй було 67 років.
Яким був її шлях у політику? Хто її батьки? WomanEL ділиться цікавими подробицями 69-річної жінки-політикині, яка стала чільною постаттю в Європейському союзі та допомогла перетворити Німеччину на одну з провідних країн світу.
Хто Ангела Меркель за національністю
Ангела Меркель (Ангела Доротея Каснер) народилася 17 липня 1954 року в Гамбурзі, який на той час входив до складу Західної Німеччини. Її батько, Хорст Каснер, був лютеранським пастором, а мати – вчителькою англійської та латині. За національністю Ангела Меркель – німкеня.
Меркель також має і польське коріння. Її дід по батьківській лінії, Людвік Каснер, був німецьким поліцейським польської національності. Потрапивши в полон у Франції під час Першої світової війни, він вступив у Блакитну армію і, ймовірно, воював проти Німеччини. Він одружився з бабусею Меркель Маргаритою, німкенею з Берліна, і переїхав до її рідного міста, де знову працював у поліції. У 1930 році вони германізували польське прізвище Kaźmierczak на Каснер.
Дідусем і бабусею Меркель по материнській лінії були данцизький політик Віллі Єнцш і Гертруда Альма (уроджена Дранге), дочка міського клерка з Ельбінга (нині Ельблонг, Польща) Еміля Дранге. З середини 1990-х років Меркель неодноразово публічно згадувала про своє польське походження і називала себе на чверть полькою, але її польське коріння стало більш відомим у результаті написання біографії 2013 року.
Раннє життя та освіта
Коли Меркель було 3 роки, її батько отримав посаду в Квітцові, місті в тодішній комуністичній Східній Німеччині. З цього моменту Меркель виросла в Темпліні, Східна Німеччина, приблизно за 50 миль на північ від Берліна. Як і більшість молодих людей у Східній Німеччині того часу, Меркель вступив до лав Вільної німецької молоді – офіційного комуністичного молодіжного руху, який спонсорувала правляча марксистсько-ленінська Соціалістична єдина партія Німеччини.
Меркель вивчала хімію в Лейпцизькому університеті імені Карла Маркса з 1973 до 1978 року, а потім працювала в Центральному інституті фізичної хімії Академії наук у Берліні-Адлерсхофі з 1978 до 1990 року. У 1986 році вона отримала докторський ступінь з квантової хімії. У цей час вона відмовилася від посади доцента, оскільки в цьому разі їй довелося б шпигувати за своїми колегами на користь Штазі (таємної поліції Східної Німеччини).
Політична кар’єра
Політична кар’єра Меркель почалася незабаром після падіння Берлінської стіни в листопаді 1989 року. Лише через місяць вона вступила в нову політичну партію під назвою Demokratischer Aufbruch (D.A., або Демократичний початок). Вона швидко стала прес-секретарем партії, а потім була призначена заступником прес-секретаря останнього уряду, що передував об’єднанню, під керівництвом Лотара де Мезьєра.
На наступних виборах, 1990 року, Меркель балотувалася від Християнсько-демократичної партії (ХДС) у виборчому окрузі Штральзунд-Нордворпоммерн-Рюген, Північна Німеччина. Вона виграла вибори і фактично перемагала в цьому окрузі на всіх виборах аж до 2017 року. Спочатку вона була призначена міністром у справах жінок і молоді.
Потім Меркель послідовно обіймала все більш високі пости в ХДС. З 1994 по 1998 рік вона обіймала посаду міністра навколишнього середовища, а з 1998 по 2000 рік – генерального секретаря ХДС. У 2000 році її було обрано головою ХДС, ставши першою жінкою, яка очолила німецьку політичну партію.
У 2002 році Едмунд Штойбер привів ХДС до поразки на національних виборах. Він пішов у відставку, звільнивши Меркель місце лідера ХДС в опозиції. На виборах 2005 року її партія набрала майже стільки ж голосів, скільки і її головний суперник – лівоцентристська Соціал-демократична партія (СДПН). Дві партії увійшли у велику коаліцію, щоб сформувати уряд, в якому Меркель стала канцлером.
Канцлерство
За час свого керівництва Німеччиною Меркель зіткнулася з низкою серйозних проблем, але вона залишалася популярною серед німецького народу впродовж понад 15 років. Вона перемагала на всіх виборах, хоча іноді й у складі коаліційного уряду, поки не пішла у відставку 2021 року.
Перша з цих криз виникла 2008 року: європейська криза суверенного боргу. Меркель застосувала прагматичний підхід до кризи – вона не гарантувала заощадження німців на приватних ощадних рахунках, але використовувала економічну міць Німеччини, щоб відігравати провідну роль у політиці Європейського союзу щодо полегшення боргового тягаря. Завдяки цьому її часто називають «тією, що врятувала євро».
Друга криза вибухнула 2015 року, на початку періоду значно збільшеного потоку біженців і мігрантів до Європи. Близько 1,3 мільйона осіб прибули на континент із проханням про надання притулку, що стало найбільшим показником за один рік з часів Другої світової війни. Здебільшого це були сирійці. Меркель вирішила прийняти цих біженців у Німеччині – у 2015 році країна прийняла 1,2 мільйона прохачів притулку.
Меркель ухвалила низку кліматичних заходів вартістю 54 мільярди євро і провела Німеччину через пандемію COVID-19, заслуживши похвалу за своє лідерство в обох питаннях.
У 2018 році Меркель оголосила, що не домагатиметься переобрання. Її партія (ХДС) не змогла отримати абсолютну більшість голосів, і 2021 року її змінив на посаді канцлера Олаф Шольц.
Помітні досягнення
На перший погляд, Меркель – несподіваний кандидат на пост лідера ХДС. Вона – центрист-протестант із переважно протестантської північної Німеччини, а ХДС тривалий час вважався соціально консервативною партією з переважанням чоловіків і оплотом на заході та півдні Німеччини. Однак їй часто вдавалося перетворити свій статус аутсайдера на перевагу.
У політиці Меркель дотримувалася прагматизму, компромісу та створення альянсів. Усередині країни вона часто прагнула створити широкі коаліції навколо своєї політики, і її часто хвалили за те, що вона займала помірковану позицію з багатьох питань. На міжнародному рівні у неї склалися тісні робочі стосунки з багатьма світовими лідерами, включно з колишнім президентом США Бараком Обамою.
Однак, можливо, найбільшим досягненням Меркель став успіх Німеччини та Європейського Союзу протягом усього періоду її керівництва. У грудні 2015 року Меркель була названа журналом Time людиною року, а на обкладинці журналу вона була оголошена канцлером вільного світу.
Якщо вам цікаво читати біографію жінок-політиків, пропонуємо також зануритися в історію успіху Урсули фон дер Ляєн.