Slow cinema: 5 авторских фильмов с медитативной атмосферой

Кино, похожее на сон... Кіно, що схоже на сон...
Slow cinema
Slow cinema. Джерело: pinterest.com

Медитативный ритм, длительные планы, минимальное количество монтажных склеек, минимализм драматургического содержания или отсутствие нарратива как такового – все это характеризует Slow cinema (медленное кино), пишет WomanEL.

Slow cinema
Slow cinema… Кино, похожее на сон. Источник: pinterest.com

Иногда вместе с термином «медленное кино» также используется термин «созерцательное кино». С точки зрения нарратива, внимание в медленном кино должно быть приковано к нейтральным действиям, которые записываются в мельчайших деталях и фактически воспроизводятся перед зрителем в реальном времени.

Возникновение медленного кино можно увидеть в работах Ингмара Бергмана, Микеланджело Антониони, Беллы Тарра и Шанталя Аккермана. Отдельным направлением эти фильмы стали благодаря режиссерам Тео Ангелопулосу и Белли Тарру. Они строили свои работы на очень длинных планах и демонстрировали многие сцены одним кадром. Итак, просмотрим 5 картин, исполненных медитативной атмосферы медленного кино…

«Память», 2021

Фильм «Память» – современная фантастическая драма, режиссером которой является известный Апичатпон Вирасетакул. Главные роли сыграли Тильда Свинтон, Элькин Диас, Жанна Балибар, Жеронимо Барон, Констанц Гутеррез и Даниэль Торо. Именно этот актерский состав удачно дополняет загадочную атмосферу фильма, раскрывая харизматичных и сложных персонажей.

Зрителей ожидает увлекательный и необычный сюжет, отправляющий в мир загадок и тайн. Фильм сочетает фантастический элемент с драматическим настроением, раскрывая глубокие мистические и философские темы. Кроме того, он заставляет подумать о природе памяти и переживаниях.

«Туринский конь», 2011

Венгерский драматический фильм режиссеров Беллы Тарра и Агнеса Границкого с Яношем Держи, Эрикой Бок и Михалем Кормошем в главных ролях. Эта глубокая кинокартина, снятая в величественном городе Турин, поражает своим мастерством и откровенностью и открывает широкую палитру эстетических и философских мыслей.

Вместе с бедняками зрители проживают шесть трудных и долгих дней, в течение которых мир будет потихоньку умирать. Лента заставляет стать свидетелями долгой и болезненной смерти не только этих людей, погибших под напором серых будней, но и всего человечества.

«Поэзия», 2010

Корейская драма режиссера Ли Чхан Дона о переосмыслении себя и мира из-за трагедии. В центре сюжета — эксцентричная и интересная женщина, которая очень любит заботиться о своей внешности и носит шляпы, расписанные цветами, и яркую одежду.

Случайно она попадает на стихосложение в местном доме культуры и впервые в жизни пишет стихотворение. Она ищет красоту в своем обычном окружении, на которую никогда не обращала особого внимания.

Ей кажется, что теперь она заметила то, что раньше просто видела, и приходит в восторг. Однако неожиданные события заставляют женщину осознать, что жизнь не так прекрасна, как ей представлялось…

«Слон», 2003

Малобюджетная пронзительная драма американского режиссера и сценариста Гаса Ван Сент, премьера которого состоялась на 56-м Каннском международном кинофестивале. Лента принесла автору «Золотую пальмовую ветвь», а впоследствии еще ряд профессиональных кинонаград.

Это второй фильм “Трилогии о смерти”. Продолжая «Джерри» не только тематически, но и художественно, «Слон» исполнен в минималистском стиле. Здесь используются длинные планы, почти отсутствует музыкальное сопровождение и очень мало диалогов.

Фильм отличается необычным подходом к повествованию, емко погружая зрителя в атмосферу накануне трагедии. Картина раскрывает повседневную жизнь подростков, их переживания и отношения.

В центре сюжета – двое учеников, планирующих массовое убийство в своей школе. Фильм не дает очевидных ответов, заставляя зрителя самостоятельно рассуждать о причинах насилия в школах.

«Весна, лето, осень, зима… и снова весна», 2003

Кинематографическая молитва корейского режиссера Ким Ки Дука. Фильм условно поделен на несколько частей, каждая из которых находит соответствие во временном измерении. Следовательно, это — весна, лето, осень, зима и опять-таки весна. В каждой из частей режиссер рассказывает о буддийском монахе-целителе и его питомце, жизнь которых проходит на пагоде посреди озера.

Независимо от времени, их души наполняются энергией, что приводит к духовному пробуждению, но и к трагедии. Они не могут выйти из круга жизни, желаний, страданий и страстей, которые нас всецело охватывают…

Наша подборка будет интересна всем любителям драматических и мелодраматических лент. Независимо от настроения эти фильмы заставят вас задуматься над глубокими жизненными вопросами и проблемами, с которыми мы все сталкиваемся в своей жизни. Выбирайте фильм и вдохновляйтесь, ведь кино – это то, что помогает нам жить и отвлечься от реальности быта, иногда истощающего не только тело, но и душу.

Ранее мы писали о 3-х небанальных сериалах с привкусом авантюризма.

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Slow cinema: 5 авторських фільмів з медитативною атмосферою

Кино, похожее на сон... Кіно, що схоже на сон...
Slow cinema
Slow cinema. Джерело: pinterest.com

Медитативний ритм, тривалі плани, мінімальна кількість монтажних склейок, мінімалізм драматургічного змісту або відсутність наративу як такого — все це характеризує Slow cinema (повільне кіно), пише WomanEL.

Slow cinema... Кіно, що схоже на сон
Slow cinema… Кіно, що схоже на сон. Джерело: pinterest.com

Іноді разом із терміном «повільне кіно» також вживається термін «споглядальне кіно». З погляду наративу, увага в повільному кіно має бути прикута до нейтральних дій, які записуються в найдрібніших деталях і фактично відтворюються перед глядачем у реальному часі.

Виникнення повільного кіно можна побачити в роботах Інгмара Бергмана, Мікеланджело Антоніоні, Бели Тарра та Шанталь Акерман. Окремим напрямом ці фільми стали завдяки режисерам Тео Ангелопулосу та Белі Тарра. Вони будували свої роботи на дуже довгих планах та демонстрували багато сцен одним кадром. Отже, переглянемо 5 картин, сповнених медитативної атмосфери повільного кіно…

«Пам’ять», 2021

«Пам’ять»

Фільм «Пам’ять» — сучасна фантастична драма, режисером якої є відомий Апічатпон Вірасетакул. Головні ролі зіграли Тільда Свінтон, Елькін Діас, Жанна Балибар, Жеронімо Барон, Констанц Гутєррез та Даніель Торо. Саме цей акторський склад вдало доповнює загадкову атмосферу фільму, розкриваючи харизматичних і складних персонажів.

На глядачів чекає захопливой і незвичной сюжет, яки відправляє у світ загадок і тайн. Фільм поєднує фантастичний елемент з драматичним настроєм, розкриваючи глибокі містичні та філософські теми. Крім того, він змушує подумати про природу пам’яті та переживань.

«Туринський кінь», 2011

«Туринський кінь»

Угорський драматичний фільм режисерів Бели Тарра та Агнеса Граніцького з Яношем Держі, Ерікою Бок та Міхалем Кормошем у головних ролях. Ця глибока кінокартина, знята у величному місті Турин, вражає своєю майстерністю і відвертістю та відкриває широку палітру естетичних та філософських думок.

Разом з бідняками глядачі проживають шість тяжких і довгих днів, протягом яких світ потихеньку вмиратиме. Стрічка змушує стати свідками довгої та болісної смерті не лише цих людей, які загинули під натиском сірих буднів, а й усього людства.

«Поезія», 2010

«Поезія»

Корейська драма режисера Лі Чхан Дона про переосмислення себе та світу через трагедію. У центрі сюжету — ексцентрична і цікава жінка, яка дуже любить піклуватися про свою зовнішність і носить капелюхи, розписані квітами, і яскравий одяг.

Випадково вона потрапляє на курси навчання віршування в місцевому будинку культури та вперше в житті пише вірш. Вона шукає красу у своєму звичайному оточенні, на яку ніколи не звертала особливої уваги.

Їй здається, що тепер вона нарешті помітила те, що раніше просто бачила, і приходить у захват. Однак несподівані події змушують жінку усвідомити, що життя не таке прекрасне, як їй уявлялося…

«Слон», 2003

«Слон»

Малобюджетний пронизлива драма американського режисера і сценариста Гаса Ван Сент, прем’єра якого відбулася на 56-му Каннському міжнародному кінофестивалі. Стрічка принесла авторові «Золоту пальмову гілку», а згодом ще низку професійних кінонагород.

Це другий фільм «Трилогії про смерть». Продовжуючи «Джеррі» не лише тематично, але й художньо, «Слон» виконаний в мінімалістському стилі. Тут використовуються довгі плани, майже відсутній музичний супровід і дуже мало діалогів.

Фільм вирізняється незвичайним підходом до оповіді, ємно занурюючи глядача в атмосферу напередодні трагедії. Картина розкриває повсякденне життя підлітків, їх переживання та взаємини.

У центрі сюжету – двоє учнів, які планують масове вбивство у своїй школі. Фільм не дає очевидних відповідей, змушуючи глядача самостійно розмірковувати про причини насильства у школах.

«Весна, літо, осінь, зима… і знову весна», 2003

«Весна, літо, осінь, зима… і знову весна»

Кінематографічна молитва корейського режисера Кім Кі Дука. Фільм умовно поділено на декілька частин, кожна з яких знаходить відповідник у часовому вимірі. Відтак це — весна, літо, осінь, зима і знову таки весна. У кожній із частин режисер розповідає про буддійського монаха-цілителя та його вихованця, життя яких проходить на пагоді посеред озера.

Незалежно від часу, їх душі наповнюються енергією, що призводить до духовного пробудження, але також і до трагедії. Вони не можуть вийти з кола життя, бажань, страждань та пристрастей, які нас всіх цілком охоплюють…

Наша підбірка зацікавить усіх любителів драматичних та мелодраматичних стрічок. Незалежно від настрою, ці фільми змусить вас задуматись над глибокими життєвими питаннями та проблемами, з якими ми всі стикаємося у своєму житті. Обирайте фільм та надихайтеся, адже кіно – це те, що допомагає нам жити і відволіктися від реальності побуту, який іноді виснажує не тільки тіло, а й душу…

Раніше ми писали про 5 кращих фільмів Йоргоса Лантімосаід: бідолашні створіння сучасного генія чекають на вас тут.

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *