Клінічна психологиня Мері Енн Літтл каже, що дослідження показують, що батьки по-різному ставляться до перших, середніх і останніх дітей. І ці реакції мають наслідки – як хороші, так і не дуже. Саме тому Літтл рекомендує концепцію поміркованого батьківства. Суть у тому, що ключовим моментом є вибір золотої середини – чи то прихильність, чи то встановлення обмежень, чи то очікування, чи то участь. У цій статті ми хочемо розглянути питання, як варто виховувати старшу дитину.
WomanEL поділиться думкою експертки про те, яких фраз варто уникати щодо старших дітей. Повірте, вони принесуть лише шкоду їхньому розвитку.
Як не варто виховувати старшу дитину: не кажіть «Великий хлопчик» або «Велика дівчинка»
- Чому це проблема: батьки ризикують висунути надто високі вимоги та підірвати впевненість у собі.
Приклади: «О, ти такий великий хлопчик. Ти легко впораєшся з цим». «Ти така велика дівчинка. Ти не повинна плакати через таку дрібницю». «Ти великий хлопчик, а великі хлопчики не засмучуються через дрібниці». «Сядь і поводься як велика дівчинка».
Оскільки діти є старшими за своїх сестер і братів, нехай навіть на кілька років, їм доручають виконувати роль маминого чи татового помічника. І хоча залучати дітей до виконання реальних завдань – це чудово, Літтл каже, що вимога до дитини стати більш здібною, ніж вона є, може підірвати її самооцінку, що розвивається, і впевненість у собі. Наприклад, попросити шестирічну дитину випрати і скласти білизну для всієї родини – означає завищити її очікування. «Фрази, що підкреслюють передчасну зрілість і занадто розвинені здібності, можуть підірвати впевненість у собі. І хоча батьки мають заохочувати дітей до оволодіння складними навичками, вимоги мають ґрунтуватися на відповідних віку вміннях».
Що сказати замість цього: «Тепер ти можеш прочитати так багато слів. Молодець». «Дивись, ти робиш упевнені успіхи у вивченні англійської мови».
Уникайте фрази: «Подавай гарний приклад»
- Проблема: батьки ризикують вимагати від дитини більше, ніж вона реально може зробити для свого віку, налаштовуючи її на невдачу.
Приклади: «Перестань бити, ти вчиш свою сестру, що бити – це нормально». «Ти не можеш пропустити свій танцювальний концерт! Твій молодший брат буде дуже засмучений». «Ти з’їв усю свою броколі! Ти такий гарний приклад для братика».
«Те, що вони старші, не гарантує майстерності у всьому, що вони роблять. Не слід вимагати від дітей того, у чому вони ще не здатні досягти успіху. Хоча діти повинні відчувати фрустрацію, яка сприяє оволодінню майстерністю, нереалістичні очікування заважають формуванню стійкості до фрустрації та здоровому розвитку загалом», – радить докторка Літтл. Просити дитину подавати приклад – це ще одна форма батьківських очікувань, що покладаються на дитину, яка, ймовірно, сама навряд чи зможе спокійно просидіти 30 хвилин у ресторані, не кажучи вже про те, щоб продемонструвати цю навичку своїй молодшій сестрі.
Що сказати замість цього: «Я не дозволю тобі бити сестру. Я переміщу тебе сюди і перевірю твою сестру, а потім повернуся і перевірю тебе». «Скажи мені, чому ти не хочеш брати участь у своєму танцювальному концерті? Адже, здається, тобі так подобалися заняття». «Ти з’їв усю свою броколі!»
Як не варто виховувати старшу дитину: не кажіть «Ти найкращий»
- Проблема: коли йдеться про навичку або результат, батьки ризикують вселити дитині, що вона гідна бути їхньою дитиною завдяки своїм досягненням.
Приклади: «Ти найкращий плавець, якого я коли-небудь бачив». «Ніхто не вміє читати так добре, як ти. Ти чемпіон». «Ти особливий. Ти народжений бути переможцем». «Ми з татом любимо переможців».
Не хвилюйтеся, ви все ще можете (і маєте) лютувати від того, що ваша трирічна дитина намалювала пальцем малюнок. Докторка Літтл хоче, щоб батьки зрозуміли різницю між батьківською радістю і захопленням з приводу дитячих досягнень і навчанням дітей того, що вони цінні, тому що вони «найкращі» або «переможці». Це може підірвати необхідну безпеку, народжену безумовною любов’ю. Діти мають знати, що їх люблять за те, якими вони є, а не за їхні досягнення. Крім того, батьки схильні бурхливіше реагувати на досягнення первістка – чи то повзання, чи то ходіння, – тому що для них це теж уперше. Якщо переборщити зі старшою дитиною і зменшити оберти з молодшими, це може викликати образу між братами і сестрами, а також егоцентризм у того, хто отримує більше уваги.
Що сказати замість цього: «Я люблю тебе, тому що ти – це ти, а не тому, що ти прийшов першим». «Ти такий важливий для мене – коли ти виграєш і коли програєш».
А ви знали, що те, чи є у вас брати й сестри, впливає на ваш стиль виховання? Тут пояснювали, як таке можливо.
Не використовуйте фразу «Піклуйся про своїх брата і сестру»
- Проблема: батьки ризикують вимагати від старшої дитини надто багато і викликати невдоволення в родині.
Приклади: «Сиди тут і піклуйся про свою сестру. Вона занадто маленька, щоб сидіти тут сама». «Допоможи братові знайти піжаму. Я не можу її знайти, а ми спізнюємося». «Пограй із ним довше. Йому подобається, коли ти поруч».
Проблема в тому, зазначає докторка Літтл, що батьки часто вимагають, щоб старші діти дбали про своїх братів і сестер. І хоча це може формувати навички виховання і сприяти дорослішанню, це також може бути надмірним і підривати розвиток здорової сімейної динаміки. Старші діти все ще мають бути дітьми, і їх не можна обтяжувати обов’язками батьків, особливо щодо братів і сестер. Головне – не ставити перед старшою дитиною завдання, що вона має піклуватися про молодших братів і сестер. Якщо вони можуть і хочуть допомогти – ура.
Що сказати натомість: «У тебе є час допомогти братові з домашнім завданням?». «Я був би вдячний, якби ти допоміг братові знайти олівці. Ти зможеш зробити це сьогодні?», «Ти хочеш помалювати з братом зараз чи, можливо, пізніше?».
Чи є таке поняття, як синдром єдиної дитини? Чи справді такі діти егоїсти? Ось що думають експерти.