Неважливо, старша ви дитина в сім’ї чи молодша (ой, давайте не забуватимемо про середніх), ви напевно чули деякі стереотипи про те, що говорить про вас порядок вашого народження. Ви знаєте, що первістки – це відповідальні лідери сім’ї, середні діти – миротворці, а останні – харизматичні й ті, хто шукає уваги. Але ось про що ви, можливо, не замислювалися, то це про те, як порядок народження впливає на ваші стилі виховання в сім’ї.
Сімейна терапевтка Кейт Мортон вважає, що черговість вашого народження дійсно важлива. Наприклад, первістки можуть бути структурованішими й авторитетнішими, середні діти – гнучкішими й дипломатичнішими, а молодші – розслабленішими й поблажливішими. Потрібна повна характеристика? WomanEL поділиться нею, щоб ви краще розуміли, чому ви виховуєте дитину саме так і чи потрібно щось змінювати.
Стилі виховання в сім’ї, якщо ви – старша дитина
Первістки справді особливі порівняно зі своїми молодшими братами та сестрами. Подумайте про це – ваші батьки були абсолютно недосвідчені, поки не з’явилися ви. Тому вони могли бути більш суворими і тривожними з вами, не кажучи вже про те, що ви дотримувалися вищих стандартів, ніж ваш молодший брат. Але що відбувається, коли старша дитина сама стає батьком?
«У багатьох відношеннях старша дитина може почуватися так, ніби вона виховує дітей із самого раннього дитинства», – каже Мортон. Це відбувається тому, що вони відображають своє власне виховання, де від них часто очікували, що вони подаватимуть приклад молодшим братам і сестрам. Хоча це, можливо, і призвело до деякого невдоволення в дитинстві, це також означає, що ви, найімовірніше, вступили на шлях батьківських гірок із більшим досвідом і впевненістю в собі, ніж середні або молодші діти.
І оскільки ваші батьки ставилися до вас так по-різному порівняно з братами й сестрами, не дивно, що у вас є деякі перфекціоністські, незалежні та, сміємо сказати, контролюючі нахили. Коли мова заходить про виховання дітей, це дає деякі реальні переваги. Наприклад, висока структурованість (ваш малюк жодного разу не пропустив сон). Недоліки? Найімовірніше, про вас думатимуть як про батьків, які не вміють веселитися.
- Коли йдеться про єдиних дітей у сім’ї, ця група має багато спільного зі старшими в тому, що їм не доводиться конкурувати за увагу батьків (сценарій, яким єдині діти можуть насолоджуватися вічно, а не лише деякий час), і на них часто покладається багато очікувань. Тому єдині діти часто бувають дуже дорослими, відповідальними та перфекціоністськими. Коли вони самі стають батьками, їхній стиль виховання може проявлятися так само, як і в людей, описаних вище.
Потрібні ще поради щодо виховання? Педіаторка нещодавно ділилися найпростішими і найважливішими.
Стилі виховання в сім’ї, якщо ви – середня дитина
Порівняно зі старшими та молодшими дітьми, середні діти зазвичай гнучкіші, егалітарніші та вміліші в міжособистісній динаміці. Це часто пояснюється тим, що в дитинстві їм доводилося балансувати у стосунках, бути миротворцем і підтримувати як старших, так і молодших братів і сестер. Як це проявляється, коли середні діти виростають і самі стають батьками? По-перше, вони чудові переговорники. Вони також дуже терплячі – ця риса характеру обов’язково стане в пригоді вам, коли ви допомагатимете дитині з домашнім завданням.
Що стосується стереотипу про те, що середні діти отримують менше уваги вдома (адже вони не були ні улюбленим первістком, ні обожнюваною молодшою дитиною в сім’ї), то, згідно з дослідженнями, це справді може бути (хоча б частково) правдою. Але, як з’ясувалося, це може мати певні переваги, коли середні діти самі стають батьками. Зокрема, брак уваги призводить до розвитку емпатії та незалежності. Це, як показало одне дослідження, дає змогу середнім дітям знайти ідеальний баланс між структурою та правилами в поєднанні зі свободою вибору.
Однак одна з проблем, з якою стикаються міддли як батьки, полягає в тому, що вони, як правило, не люблять конфлікти. Тому вони можуть уникати вирішення проблем у своїх стосунках. Пам’ятайте, дітям корисно бачити, як сваряться їхні батьки. Тільки переконайтеся, що ви показуєте їм, як ефективно сваритися і миритися.
Є різні стилі вирішення конфліктів у парі. Прочитайте цей матеріал, щоб визначити свій і вашого партнера.
Стилі виховання в сім’ї, якщо ви – молодша дитина
Додаткова батьківська увага та менша дисципліна – не дивно, що молодші діти мають репутацію поступливих, безтурботних і навіть бунтарів. На відміну від старших і середніх дітей, молодші діти зазвичай більш розслаблені, поступливі та грайливі. Тому вони як батьки, як правило, менш структуровані і більш веселі. Гей, не дарма ж усі сусідські діти хочуть ночувати у вас вдома.
І це не єдина крута особливість цієї групи. За словами експертки, крім того, що молодші діти – це веселі батьки, вони також можуть сприяти розвитку творчих здібностей більшою мірою, ніж старші та середні діти. Це відбувається тому, що вони зазвичай менше обтяжені очікуваннями і відіграють більш безтурботну роль у сім’ї. Можливо, ваш старший брат або сестра відчували тиск, змушуючи вас малювати за правилами, але не ви.
Молодшим дітям, можливо, варто пам’ятати, що виховання – це не тільки веселощі та ігри. Дітям потрібна структура і кордони – навіть якщо це означає, що іноді вам доведеться бути «поганим» копом.
Я найстарший – чи означає це, що я буду ставитися до своєї старшої дитини інакше, ніж до інших?
Де б ви не знаходилися в ланцюжку братів і сестер, ви можете задатися питанням, чи не зумовлює чи не зумовлює ваш порядок народження те, що чи будете ви надавати своїй одній дитині якесь особливе ставлення. І відповідь на це запитання – так (найімовірніше).
Візьмемо, наприклад, випадок, коли ви найстарший. «Якщо ми були найстаршими, ми можемо виявити, що більше прив’язуємося до старшої дитини», – каже Мортон. Це може означати, що ми чинимо на них ще більший тиск або що ми розуміємо, наскільки це може бути непосильно, і натомість проявляємо до них більше співчуття. Те саме можна сказати і про те, якщо ви середня дитина і у вас є своя середня дитина або якщо ви молодша дитина і у вас є молодша дитина. Усе залежить від того, чи відчуваємо ми, що порядок народження вплинув на нас, і якщо так, то це може проявитися в тому, як ми виховуємо своїх дітей.
Звісно, порядок народження (і загалом історія сім’ї) – це лише один із багатьох і багатьох чинників, які можуть вплинути на те, як ви виховуєте своїх дітей. Тому сприймайте вищевикладену інформацію з цікавістю. Але не забувайте, що всі ми – різні і на наш стиль виховання впливає не тільки те, коли ви народилися.
Дехто хвалить м’яке виховання. Інші його лають. Чи підійде воно вам? Давайте з’ясуємо це.