17 серпня йому б виповнилось 55… Кузьма Скрябін покинув цей світ, а його щирості, відвертості та справжності нам дуже бракує. Сьогодні разом із WomanEL згадаємо кодекс честі людини, яка не боялася відверто висловлювати свої погляди. Він завжди говорив те, що думав, та не зраджував свої переконання…
Кузьма Скрябін (Андрій Кузьменко) – український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер та лідер гурту «Скрябін». Це все перекреслила аварія, страшна й безжальна. Але його слова про життя, любов, дружбу і патріотизм торкають серце, зворушують до глибини душі й донині. Вони варті того, аби їх пам’ятати…
Про життя
«Мене нервують люди, ті, шо думають мало…»
За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив,
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив…
«Що більше хочеш від життя — то менше воно хоче тобі дати…»
Про кохання
«Любов як сніг — накриє, не почуєш,
В холодний пух заковує серця…»
Ми любимо один одного й уміємо прощати, тому нам цікаво бути разом. Ми можемо послати один одного, але тут же обійняти й поцілувати. Але це треба виростити, як квітку. Цього не розкажеш — це треба прожити.
Про творчість
«Більше нічого не вмію, як римувати слова і під музику викладати якісь ідеї. Часом вони мудрі і глибокі, а часом – поверхові і ржачні. Але в них завжди є суть…»
Маю багато кумирів. Схиляю голову перед Клуні. Він такий стриманий. Джеймс Стонтон — чувак, на якого хочеться бути схожим будь-якому нормальному пацану. Він дуже кльово виглядає і б’ється. У музичному плані — таких купа, і більшість із них удвічі молодші за мене.
Про Україну
«Начепив вишиванку — і вже думаєш, що все змінилося. Та вишиванка має бути десь глибше, зашита мамою і татом…»
Не твоя вина — шо ти батька свого син,
А твоя біда – не вміти бути ним
Усі ці вишиванки на машинах, жовто-блакитні паркани, пофарбовані по іржі… Ці люди дотримуються якоїсь своєрідної естетики. Бо якщо ти робиш надовго — то малюй під лінійку, очисть від іржі… Я б не хотів, щоб в моїй країні були такі паркани або зупинки, на яких «Слава Україні» косо-криво написано. Ось така й країна, у принципі, як ті написи…
Про війну
«Війна не може бути на якійсь певній частині території, якщо вона заходить, то це біда для всіх. І тому нейтральним бути не можна…»
Я у свої 46 років розумію, що нейтральним бути не можна. Після місяців війни виходить, що є два паралельні світи: в одному йде війна, а в іншому — вона не йде. Причому на території однієї країни. В одному — гинуть люди, а в другому — абсолютно не поміняли спосіб свого життя: ходять по салонах краси, по дорогих ресторанах, ведуть світські бесіди, витрачають гроші й абсолютно не переймаються ні матеріально, ні духовно за те, що відбувається в нашій країні…
Про щастя
«Для того, щоб зробити людину щасливою, не потрібні якісь величезні простори. Досить напружити фантазію й облаштувати той мінімум, який вже є, щоб почуватися краще…»
Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи.
І справжнім друзям не забудь, подзвони,
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони…
Хотіти в цьому світі – взагалі велике щастя. Треба дякувати Боженьку, що ти ходиш на двох ногах і що в тебе нічого не болить. Не розумію тих, хто каже: «О, голова болить» чи «Не знаю, у яких туфлях в театр іти». Брав би мухобійку із другого боку по чолі. Сходіть в «Охматид» і подивіться на тих діток, які ще не прийшли у світ, а вони вже із тих списків викреслені.
Дізнатись, чи створює відомий рок-музикант загрозу національній безпеці, можна тут.