Існує ціла низка факторів, які можуть впливати на ризик розвитку інфаркту. Наприклад, Американська асоціація серця (American Heart Association, AHA) зазначає, що люди, які палять, страждають підвищеним артеріальним тиском, високим рівнем холестерину, ожирінням або діабетом, відносяться до числа тих, хто може бути більш схильний до цього ризику.
Цей ризик може ще більше зрости, якщо людина старша, має сімейний анамнез серцевих захворювань, прееклампсію або ранню менопаузу, а також якщо в неї діагностовано деякі альтернативні захворювання, як-от псоріаз або ревматоїдний артрит. Але нещодавно WomanEL натрапив на інший несподіваний фактор.
Ризик серцевого нападу вищий після спалаху гніву
Хоча багато факторів ризику мають біологічну природу, дослідження показують, що певну роль можуть відігравати і наші емоції, насамперед гнів. Дослідники із систематичного огляду дев’яти досліджень, опублікованого 2014 року в журналі European Heart Journal, поставили перед собою завдання вивчити, чи можуть спалахи гніву провокувати різні гострі серцево-судинні проблеми, включно з гострим інфарктом міокарда, ішемічним і геморагічним інсультом, шлуночковою аритмією тощо. Вони також оцінили, як може змінюватися рівень ризику залежно від інтенсивності спалаху гніву або від того, чи є людина тим, хто регулярно висловлює гнів у повсякденному житті.
Результати дослідження засвідчили, що протягом двох годин після спалаху гніву в пацієнтів із групи високого ризику підвищується ризик розвитку гострого інфаркту міокарда, гострого коронарного синдрому, ішемічного та геморагічного інсульту, а також шлуночкової аритмії. Зокрема, як повідомляє BBC News, у цей період пацієнти були приблизно вп’ятеро більш схильні до інфаркту і більш ніж утричі – до інсульту.
У деяких дослідженнях, які вчені розглядали у своєму огляді, вивчали також роль тяжкості спалаху. У двох дослідженнях було виявлено зв’язок між ризиком розвитку шлуночкової аритмії та більшим ступенем гніву, наприклад, почуттям люті. У третьому дослідженні було виявлено позитивний зв’язок між ризиком інфаркту міокарда і поступовим збільшенням рівня гніву.
Іноді гнів може бути корисним
Гнів – сильна емоція, управління якою вимагає певних навичок. З одного боку, неконтрольований зовнішній гнів може вилитися в насильство й агресію, а з іншого – пригнічений внутрішній гнів може стати причиною депресії, проблем зі здоров’ям і труднощів у спілкуванні. Золота середина – прийняття почуття гніву і його конструктивне вираження дуже важливі і необхідні для здоров’я і благополуччя. Давайте розглянемо кілька способів, за допомогою яких гнів допомагає вам.
- Гнів може бути ознакою того, що існує глибша проблема, яка потребує вирішення.
- Конструктивне вираження гніву в особистих стосунках є здоровим і необхідним. Воно дає змогу домогтися більшої емоційної близькості та/або співпраці.
- Люди, які конструктивно переживають і висловлюють свій гнів, перебувають у вигіднішому становищі для задоволення своїх потреб і управління своєю долею, ніж ті, хто пригнічує свій гнів.
- Гнів потенційно може дати вам енергію, необхідну для дій з досягнення певних цілей або виправлення складних чи несправедливих ситуацій.
Як використовувати гнів на благо
Наука каже, що ми повинні прислухатися до заклику гніву, тому що він говорить нам, що щось не так і має змінитися. Відчувати гнів – це нормально. Якщо ми ясно висловлюємо це почуття, дозволяємо йому спрямовувати нас для вирішення проблеми, то він замість шкоди принесе вам користь.
- Коли ви злитеся, дайте собі дозвіл зробити паузу, навіть якщо хтось стоїть і чекає відповіді. Можна навіть дати їм зрозуміти, що ви навмисно уповільнюєте розвиток ситуації. Приймайте правильні, а не швидкі рішення. Коли ви злитеся, паузи, глибокі вдихи та моменти роздумів більш ефективно забезпечують владу і контроль, ніж швидкі реакції. Якщо ви почуваєтеся менш розсердженим, коли сповільнюєтеся, це чудово, але мета не в цьому. Йдеться про те, щоб дати собі ширший вибір варіантів дій в емоційно насиченій ситуації.
- Думайте як шахіст. Перш ніж ухвалити рішення про те, як вчинити, уявіть собі, що відповість співрозмовник і який вигляд ситуація може мати через два ходи. Якщо ситуація виглядає добре, продовжуйте діяти в колишньому напрямку. Якщо все погано, подумайте про альтернативний варіант поведінки, уявіть, як він діятиме у відповідь, і оцініть цей сценарій. Постійно перевіряйте себе, ставлячи запитання: «Чи допомагає мій гнів, чи шкодить ситуації?».
- Чи повинні ви сердитися? Оцінюючи ситуацію, подумайте, чи справді з вами вчинили несправедливо, чи не заблокували ваші цілі, і якщо так, то які наслідки цього. Іноді під час такого аналізу люди виявляють, що їхній гнів не виправданий. Вони розуміють, що ситуація стала результатом ненавмисної помилки, що їхня первісна інтерпретація була хибною або що результат насправді не такий уже й важливий. Однак водночас ви можете виявити, що ваш гнів абсолютно виправданий, і у вас з’явиться більш чітке уявлення про те, що з ним робити.
- Що гнів говорить вам про ситуацію? У тих випадках, коли ви вирішили, що ваш гнів виправданий, приділіть певний час роздумам про те, що ваш гнів говорить вам про ситуацію, в якій ви перебуваєте. Таке осмислення гніву дає змогу оцінити причини його виникнення і, можливо, допоможе визначити, що саме ви хочете отримати від ситуації. Наприклад, уявіть, що одного ранку ви засмутилися через затори дорогою на роботу. Однак ви розумієте, що ваш гнів спричинений лише частково заторами – він також викликаний стресом і тривогою, пов’язаними з майбутнім важливим днем. Оскільки ви не можете змінити ситуацію із заторами, ви можете зосередитися на тому, щоб впоратися із занепокоєнням з приводу роботи, яке ви відчуваєте.
- Що ваш гнів говорить вам про вас самих? Якщо реально оцінити причини свого гніву, особливо якщо проаналізувати моделі гніву в різних ситуаціях, можна багато чого дізнатися про свої цінності. Уявіть, наприклад, що ви постійно засмучуєтеся через часті запізнення іншої людини. Якщо зробити ще один крок уперед і запитати себе, чому це вас засмучує, ви краще зрозумієте свої власні цінності та потреби, що допоможе вам вирішити проблеми. Якщо причина вашого роздратування з приводу запізнень полягає в тому, що ви вважаєте їх нешанобливими, то це свідчить про потребу в самоповазі та бажання отримати повагу. Якщо ж причина вашого роздратування в тому, що запізнення змушує вас відчувати стрес через інші справи, які ви маєте зробити, то ваше невдоволення пов’язане зовсім з іншою проблемою. В останньому випадку йдеться про блокування цілей і відчуття тиску, що змушує доводити справу до кінця. Одна й та сама провокація (часті запізнення) призводить до одного й того самого почуття (гніву), але з різних причин. Ці різні причини мають різні рішення, і осмислення свого гніву допоможе вам краще зрозуміти, що робити далі.
Якщо хочете подбати про здоров’я серця і запобігти хворобам, вам потрібне це тренування.