Український музичний ринок переживає трансформацію. З одного боку, ми спостерігаємо стрімке зростання національної сцени, нові імена, сучасне звучання та пошук власної музичної ідентичності. З іншого — російські треки продовжують займати топові позиції у чартах. Про те, чому так відбувається, у своєму подкасті Gloster FM говорили співачка та авторка пісень Diana Gloster та експерт музичного маркетингу, CEO Mayak Music Леонід Ласточкін.
Розмова вийшла відвертою та гострою, адже теми, які вони зачепили, важливі не лише для музичної індустрії, а й для всього українського суспільства, пише WomanEL.

Чому російська музика досі в українських чартах?
На запитання Diana Gloster, чому в ТОП-100 Apple Music так багато російських пісень, Ласточкін відповідає безапеляційно:
Бо їх слухають…
Експерт пояснює, що тривалий час український слухач перебував у впливі російського музичного ринку. Це була не просто звичка, а цілі музичні покоління, сформовані під диктовку великих російських лейблів. Кожен сплеск інтересу до української музики збігався з історичними моментами — від здобуття незалежності до Революції Гідності та повномасштабного вторгнення.
Є аудиторія, яка просто звикла до цього продукту. Є ті, хто ще не знайшли гідну альтернативу серед українських виконавців. І це нормально. Формування власного музичного ринку — це процес, і він не може статися за рік чи два, — додає Ласточкін.
Його прогноз – російська музика залишатиметься у чартах ще як мінімум 10 років. Проте з часом вона витіснятиметься якісною українською музикою, якщо вітчизняна індустрія продовжить активно розвиватися.
Чи можна купити місце у чартах?
Один із найпоширеніших стереотипів серед молодих артистів — можна просто заплатити, і твоя пісня стане хітом.
Це міф. Купити місце у чартах неможливо, — стверджує Леонід Ласточкін.
Так, є шахраї, які пропонують «накрутки» на Spotify чи Apple Music, проте це не лише неефективно, а й шкідливо. Такі маніпуляції швидко розпізнаються алгоритмами платформ, і замість успіху артист ризикує отримати бан.
Якби все працювало за схемою «заплати й будеш у топі», то в нас просто не було б, що слухати, бо всі місця зайняли б ті, хто має гроші. Але ж реальність інша, — підсумовує експерт.

Шароварщина чи музична ідентичність
Тема використання українських етнічних мотивів у сучасній музиці також стала предметом дискусії. Ласточкін переконаний, що термін «шароварщина» використовується для дискредитації української культури.
Це слово звучить, як частина російської пропаганди. Фраза, що знецінює роботу митців, які створюють музику на основі нашої культурної спадщини. Чим більше ми повторюємо такі кліше, тим більше вони вкорінюються, — зазначає він.
На думку Diana Gloster, якщо ти додаєш у пісню елементи української культури, це не означає, що твій продукт стає «примітивним». Усе залежить від якості подачі.
Українська музична індустрія перебуває у точці перелому. Попри багаторічний вплив російського ринку, все більше слухачів обирають саме українських артистів. Запит на якісну музику зростає, і це створює унікальну можливість для виконавців розвиватися та пропонувати новий, сучасний контент.
Процес незворотний, питання лише у часі, — резюмує Ласточкін.
Отже, відповідальність за майбутнє української музики лежить не лише на музикантові, а й на слухачеві. Адже кожен стрим, кожен лайк і кожне завантаження пісні — це вибір, який визначає, яку музику ми будемо чути завтра.
Раніше DIANA GLOSTER розповіла історію власних стосунків у новій пісні.