У міжнародних рейтингах найкращих місць для виховання дітей Норвегія часто опиняється на першому місці. Але які секрети виховання норвезьких і скандинавських дітей? Чому їхні діти такі щасливі?
WomanEL розповість про найцікавіші підходи у вихованні дітей. Можливо, і вам захочеться їх наслідувати.
Секрети виховання скандинавських дітей: догляд за дитиною – це не розкіш, а право
Почнемо з найголовнішого: догляду за дітьми. У Норвегії він не тільки доступний за ціною (завдяки значним субсидіям), а й вирізняється високою якістю та загальною доступністю.
У Норвегії діти починають відвідувати «барнехаге» (свого роду сходинку до формальної освіти) приблизно з однорічного віку, в умовах, орієнтованих на гру, з навченим персоналом. Це не стільки заучування, скільки вирощування маленьких чоловічків, емоційно захищених і соціально готових.
Правило 2: не буває поганої погоди…
Є тільки поганий одяг. Ця фраза настільки поширена в Норвегії, що її можна було б вишити на національному прапорі. Так, справді – діти сплять на вулиці у візочках навіть при мінусовій температурі (звісно, тепло вдягнені, але все ж таки). Лісові садочки заохочують дітей вчитися, деручись колодами і тикаючи паличками в жуків. А friluftsliv, що в перекладі означає «життя просто неба», означає, що сім’ї проводять багато часу на свіжому повітрі, чи то збір диких ягід, походи, пікніки, чи то просто спільні походи на пляж. Незалежно від пори року.
Відпочинок на природі – це не розвага на вихідні: це спосіб життя. Або, як каже Лінда Акесон Макгурк у своїй книзі «Немає такої речі, як погана погода», «у Скандинавії природа – це не розкіш, а необхідність».
Макгурк та її скандинавські колеги, звісно, в чомусь мають рацію. Незліченні дослідження показали, що ігри на свіжому повітрі можуть поліпшити концентрацію уваги дітей, зменшити стрес і підвищити навички розв’язання проблем.
Секрети виховання скандинавських дітей: будьте командою з чоловіком
У Норвегії існує сильна культурна норма, пов’язана зі спільним вихованням дітей. Не вважається героїзмом, коли тата беруть відпустку для догляду за дитиною, це просто нормально. Ба більше, непередавані «батьківські квоти» у відпустці для догляду за дитиною означають, що більшість татусів проводять час із дітьми в перший рік.
Таке раннє зближення задає тон для рівноправного спільного батьківства надалі. І, що дуже важливо, це допомагає створити культуру, в якій відповідальність за виховання дітей не лягає непропорційно на матерів… Тобто те, над чим ще належить працювати в багатьох країнах.
Правило 4: не намагайтеся стати досконалим
Забудьте про ідеальні фотографії в Instagram: скандинавські батьки, як правило, дотримуються більш спокійного, не заснованого на результатах підходу до виховання дітей. Насправді, там глибоко вкоренилася віра в те, що потрібно ростити стійких, емоційно захищених дітей, а не «успішних».
Це означає, що похвала використовується рідко (і щиро), більше уваги приділяється грі, співпереживанню та зв’язку з дитиною. Йдеться не про те, щоб мати ідеальну сім’ю, а про те, щоб мати досить хорошу сім’ю.
У своїй книжці «Як виростити вікінга» Гелен Рассел каже, що це означає дозволяти дітям ризикувати, помилятися, бруднитися та гратися, гратися, гратися, гратися якомога більше. Гра – це, по суті, ключ до благополуччя дитини; свобода помилятися – теж секрет виховання щасливих, добре адаптованих дітей.
Секрети виховання скандинавських дітей: проводьте час із сім’єю в п’ятницю
Для наших скандинавських друзів сімейний час – це святе. Насправді, хоча слово «fredagsmys» (затишна п’ятниця) було вперше вигадано в рамках маркетингової кампанії для шведського бренду хрусткої картоплі, відтоді воно стало чимось на кшталт наріжного каменю культури. Згідно з недавнім дослідженням, проведеним компанією Santa Maria, третина шведів у віці від 15 до 70 років беруть участь у fredagsmys щотижня, а 78% – раз на місяць.
Атмосфера фредагсмісу зводиться до такого: ковдри, настільні ігри, затишна їжа і час, проведений вдома з близькими. Нескладно повторити, чи не так?
Пам’ятаєте, як нас у дитинстві змушували з’їсти всю їжу на тарілці? Дізнайтеся, чому так не можна робити.