Ставки завжди високі, коли ви виховуєте дитину з природженою конкурентоспроможністю, і допомогти їй впоратися з неминучими втратами та невдачами – завдання не з легких.
WomanEL вирішив поділитися думкою клінічної психологині Бетані Кук, яка не з чуток знає про труднощі виховання дітей, які одержимі змаганнями. Ось які речі, на її думку, краще не говорити:
«Б’юся об заклад, ти б не програв сьогодні, якби…»
На думку експертки, слід уникати будь-яких висловлювань, які починаються так, а закінчуються звинуваченням у тому, що не має стосунку до справи. Наприклад, «Б’юся об заклад, ти б не програв сьогодні, якби пішов зі мною до церкви сьогодні вранці». Доктор Кук називає такі коментарі формою газлайтингу, яка негативно впливає на самооцінку дитини, перешкоджає її здатності вчитися на помилках, а також породжує значне збентеження, занепокоєння та ірраціональні думки.
Не варто також несправедливо покладати провину на когось іншого тільки для того, щоб ваша дитина відчула себе краще. Подібні коментарі, як правило, містять у собі щось на кшталт «Я готовий посперечатися, що ти б не програв сьогодні, якби не цей безглуздий суддя». Зрештою, ці коментарі зміцнюють дитину в думці, що програш – це ганебна особиста невдача, якщо її не можна звалити на когось або щось інше. Іншими словами, ви вчите свою дитину перекладати провину на інших.
Водночас доктор Кук каже, що висловлювання на кшталт «Я впевнений, що ти б не програв, якби…» є допустимими, якщо вони робляться з метою допомогти дитині зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки, а не для того, щоб присоромити її. Наприклад, щось на кшталт: «Я знаю, що ти не виспався минулої ночі – як ти думаєш, це могло вплинути на твою гру?» або «Іноді судді пропускають ті чи інші речі під час гри. Вони теж люди, і не все можна контролювати».
«Для мене ти завжди будеш переможцем»
Це лише один із прикладів того, що доктор Кук називає токсичним позитивом, оскільки це загальне неконкретне твердження, яке емоційно не виправдовує себе. Ми розуміємо, що, коли ви бачите, що ваша дитина перебуває в пригніченому стані після програшу, це природний порив – стати її головним уболівальником, пропонуючи надмірно позитивні висловлювання.
Однак це свідчить про те, що вам неприємні її негативні емоції. На жаль, проєктована вами позиція, найімовірніше, виявиться безрезультатною і мало чим допоможе дитині пережити втрату і змінити своє ставлення до неї. Але, навіть якщо вони втішаться вашими словами, є ризик заохотити в них нарцисичні нахили.
Що ж робити? Ваша дитина потребує чесності, щоб навчитися керувати своїми почуттями. Найкраще, що можуть зробити батьки, – це сісти з дитиною і проговорити її почуття, розповісти, як правильно їх опрацьовувати і робити висновки з досвіду.
Доктор Кук рекомендує зосередити свої позитивні висловлювання на конкретиці. Тобто замість того, щоб говорити: «Ти був чудовий! Не хвилюйся про це!», можна сказати щось на кшталт: «Я помітила, що сьогодні ти трохи не справлявся з передачами, але твої навички роботи з м’ячем були просто приголомшливими, коли ти забив гол».
«Можливо, ти не підходиш для Х»
Додавання сумнівів тільки посилює тривогу і стрес, змушуючи дитину переосмислити свій вибір. Але якщо ваша дитина чимось захоплена, не відбивайте в неї бажання продовжувати цим займатися. Поясніть, що потрібно і далі наполегливо працювати. Це допоможе їй не тільки в змаганнях, а й узагалі в житті. Якщо діти кидають розпочате, коли стає важко, їм буде важко стати життєстійкими.
Вас дратує, що дитина скиглить? По-перше, це нормально. По-друге, радимо їй сказати це.