Люди приходять з війни, але війна залишається всередині них, як невидима рана та постійний стрес. Щоденні обстріли, поранення, загроза життю, тривога, смерть поряд – через це проходить людина у зоні бойових дій. Український соціум має готуватись до повернення тих, хто пройшов крізь пекло, а головне — приймати ці повернення, враховуючи нове світосприйняття таких людей. Сьогодні WomanEL вирішив дослідити цю складну, але, нажаль, актуальну, для нашої країни тему.
Що таке посттравматичний синдром (ПТСР)
Ми часто чуємо про посттравматичний синдром (стресовий розлад), скорочено ПТСР. На нього страждають військові, ветерани й цивільні, які пережили сильні травматичні події.
Зустрітися із ПТСР можуть усі – і військові, і цивільні. Це люди, які постраждали напряму або стали свідками травматичних подій. Ветерани, учасники бойових дій, переселенці, колишні полонені та українці, які жили під окупацією, – стресовий розлад не обирає, до кого приходити.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), «комбатантський синдром», «в’єтнамський синдром», «афганський синдром», «східний синдром» тощо— психічний розлад, різновид неврозу, що виникає внаслідок переживання однієї чи кількох подій, котрі ушкоджують психіку. Так пише про ПТСР Вікіпедія.
Простими словами, ПТСР — це реакція нашого організму на важкі події. Людина ніби «застрягає» в екстремальній ситуації, вона постійно подумки повертається до неї і не може забути. Хоча ситуація залишилася в минулому, але пацієнт постійно її переживає. Подумки або в нічних кошмарах, він повертається до неї знову і знову.
Я, буває, сплю по кілька годин на добу. У снах можу чути запахи. Запахи крові, пороху, гнилої людської плоті. Ну бо я це чув. Звуки, кольори. Хоча кажуть, що сни кольорові тільки у шизофреніків,
поділився тричі поранений за час повномасштабної війни морський піхотинець Іван Гаврилко.
Найчастіше з оточуючими своїми переживаннями така людина не ділиться, тримає все у собі. Вона не здатна об’єктивно оцінити своє самопочуття та впоратися з емоціями. Тому починає неадекватно реагувати на навколишню дійсність, не сприймає нову інформацію, намагається ізолюватися від спілкування, гостро реагує на критику та жарти.
Я назвав би це станом равлика. Щось находить, і ти такий: все фігово, діти далеко, дружина далеко, в країні війна, срака — і починаєш себе жаліти. Нікого не хочеш бачити й чути. Таке буває. Інколи просто хочеться поплакати,
розповів Іван Гаврилко, морський піхотинець 503-го окремого батальйону морської піхоти.
Симптоми ПТСР
Психолог кризового центру Артем Доронін, який працює з військовими та цивільними з перших тижнів повномасштабного вторгнення, в інтерв’ю ШоТам розповів, що зрозуміти, чи страждаєш на ПТСР, можна самостійно. У цього розладу є певні симптоми, а якщо звернути увагу та прислухатися до себе, то діагностувати проблему доволі просто.
У мене зник апетит. Сон також не дуже. Мій психологічний стан погіршився. Я став неспокійним. Не можу зосередитись на чомусь одному: хапаюся за все, а в голові немає порядку,
поділився 29-річний військовий Станіслав, який за шість місяців на фронті втратив смак до життя.
Ще один воїн, молодший лейтенант Руслан, до російського вторгнення був учителем малювання. Він не може позбутися відчуття, що ось-ось станеться щось жахливе. У Бахмуті він командував саперним підрозділом й отримав завдання встановити міни перед українськими позиціями просто під обстрілами. Він упорався, але тепер цей досвід з ним увесь час.
Усі жахи Бахмута переслідують мене. Це було пекло. І я продовжую жити в пеклі,
зізнався Руслан.
Симптомами ПТСР можуть бути:
- розлади сну, жахи;
- тремор рук, нервове тремтіння;
- сухість у роті, озноб;
- відчуття постійної небезпеки;
- зловживання алкоголем, сигаретами чи наркотиками;
- гіперзбудженість;
- уникнення згадок про травму чи проблему, витіснення її з життя.
Я важко реагую на крики, гучну музику. Коли поруч проїжджає мотоцикл, цей звук мене повертає на фронт. Одразу вмикається реакція, що потрібно себе захистити,
розповів розвідник Олександр, який отримав травму в ході бойових дій на Лиманському напрямку.
Міністерство науки і освіти України розробило пам’ятку, у якій наведено перелік симптомів посттравматичного синдрому в умовах війни.
Попередній воєнний досвід
Посттравматичні стресові розлади досліджують віддавна. Під час Першої світової війни ПТСР називали «контузією». Під час Другої світової – розлад був відомий під назвою «бойова втома». Назву ПТСР вперше застосували 1980 року.
Відомо, що близько 80 тис. ветеранів Першої світової війни отримали посттравматичні розлади, а найпоширенішим діагнозом став так званий снарядний шок, що виникав після масованих артилерійських обстрілів.
Завдяки тому, що ПТСР визнали захворюванням, англійські, французькі та німецькі ветерани здобули право на пенсії та лікування. Протягом Другої світової війни посттравматичні симптоми виявили не тільки у військових, а й у в’язнів концентраційних таборів.
Окрім того, психологи провели дослідження та визначили, що ПТСР у військовослужбовців має особливі симптоми, насамперед — флешбеки пережитих подій. А вже 1945 року в США почали вживати термін «погляд на дві тисячі ярдів» для опису порожнього погляду, що з’являвся в солдата після бойових дій.
Після війни у В’єтнамі учасники бойових дій тривалий час залишалися без належної допомоги, що призвело до кількості самогубств, співмірної або навіть більшої за кількістю загиблих під час бойових дій, що стало американською національною катастрофою.
Статистика поширеності ПТСР у світі
За даними Відділу охорони психічного здоров’я штату Нью-Йорк, щороку 5,2 млн американців страждають на ПТСР.
За оцінками Європейського журналу психотравматології, 354 мільйони дорослих, які пережили війну у всьому світі, страждають на ПТСР або велику депресію.
В одному із дослідженнь, проведеному Міністерством у справах ветеранів США на 1938 ветеранах, поширеність ПТСР близько 14% була серед ветеранів, які служили в Іраці.
Згідно з повідомленнями Американського журналу епідеміології , 10% поширеність ПТСР була екстрапольована для всіх ветеранів війни в Перській затоці.
Як зазначає Американська психологічна асоціація, посттравматичних симптомів набули 700 тис. ветеранів війни у В’єтнамі, що брали участь у бойових діях. Також багато військовослужбовців стали залежними від наркотиків та алкоголю, а близько 30% ветеранів В’єтнаму мали ПТСР протягом життя.
У сучасних війнах можуть виникнути певні проблеми з підрахунком військових, у яких є ймовірність розвитку ПТСР. Анна Вовк, психологиня в госпіталі для військових, зазначає, що треба бути дуже обережними з такими прогнозами, оскільки попередня схожа статистика стосувалася війн у В’єтнамі та Афганістані. Вона не є повною і всеосяжною, а кожна війна все-таки унікальна за сукупністю своїх умов, і відтоді багато чого змінилося.
Фактори ризику для потенційного розвитку ПТСР
Попередні дослідження і гіркий досвід інших країн, що постраждали від збройних конфліктів показує: щонайменше кожна 5 людина буде мати негативні наслідки для психічного здоров’я, а кожна десята відчує ці наслідки на рівні середньої тяжкості або важкої хвороби.
Війна та бойові дії є факторами ризику для потенційного розвитку посттравматичного синдрому. За даними медичного ресурсу UpToDate, для порівняння поширеність ПТСР серед населення США та Канади протягом життя становить від 6.1% до 9.2%, тоді як поширеність даного розладу серед населення в зоні бойових дій може досягати 50%.
Провідні методики боротьби із посттравматичним синдромом
Згідно із методикою Американської психологічної асоціації (APA), адаптацію і лікування ПТСР серед військових, які брали участь у бойових діях, починають із визначення терапії. Її спеціально адаптують для управління травмою.
Фахівці застосовують когнітивну реструктуризацію: людина вчиться думати про речі по-новому. Психічні образи травматичної події можуть допомогти їй подолати розлад, отримати контроль над страхом і стражданням.
Також американські фахівці практикують експозиційну терапію – регулярні бесіди про подію або зіткнення з причиною страху. В безпечному та контрольованому середовищі це дозволить людині краще контролювати власні думки та почуття.
Для лікування симптомів ПТСР у США використовують зазвичай селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Вони також допомагають у разі депресії, тривоги та проблем зі сном, – симптомах, що часто пов’язані з посттравматичним стресовим розладом.
За словами медиків, психологічні наслідки ПТСР можуть тривати до 20 років. Недуга може вражати до 20% учасників бойових дій, тому дієву терапію шукають спеціалісти усього світу.
Нещодавно Ізраїльські вчені винайшли новий метод лікування посттравматичного стресу. Вони вперше зменшили симптоми посттравматичного стресового розладу за допомогою гіпербаричної кисневої терапії (ГБО). Це метод насичення пацієнта киснем під високим тиском з лікувальною метою проводиться в гіпербаричних барокамерах.
Крім того, у світі починають з’являтися й немедикаментозні методи лікування ПТСР. Серед них – механізм, схожий на Apple Watch, який уже затвердило Управління з продовольства і медикаментів (FDA). Такий годинник людина з ПТСР може вдягати під час сну. Він фіксує пульс і тиск та «розуміє», якщо людині сниться тривожний сон. У такому разі годинник її «будить», щоб уникнути повторного переживання травматичних спогадів.
Американські вчені у 2019 році розробили методику діагностики ПТСР на ранніх стадіях за допомогою штучного інтелекту. Він аналізує голоси потенційних пацієнтів і робить висновки з точністю до 89%.
Як війна в Україні вплинула на ситуацію із ПТСР
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, під час цієї війни приблизно чверть українців можуть постраждати від розладів психічного здоров’я, починаючи з підвищення рівня тривоги і стресу закінчуючи ПТСР. Міністерство охорони здоров’я України прогнозує, що психологічна допомога після війни знадобиться понад 15 млн українців. Вже зараз до психіатрів та психологів звернулися понад 650 тис. українців.
Як розповідає виданню «Українській тиждень» Анна Вовк, психологиня в госпіталі для військових, встановлено, що від 20% до 40% військовослужбовців потребують психологічної допомоги, а симптоми гострої травми виявляють у 60–80% військових, які були очевидцями загибелі побратимів чи мирного населення або бачили тіла померлих.
Ризик появи симптомів порушення психіки стосується молодих військовослужбовців, віком 18–24 роки, у яких виявлено симптоми депресії або в яких були проблеми з алкоголем. Симптоми ПТСР розвиваються приблизно у 12–20% військовослужбовців, які перенесли бойову травму, але не звернулися по психологічну допомогу через побоювання зневаги за прояви слабкості, боягузтва, загрозу військовій кар’єрі.
Щонайменше 10% населення України будуть дотичними до ветеранських послуг після завершення російсько-української війни. І це найбільша цифра у відсотковому відношенні серед інших країн, які також мають у себе ветеранів і ветеранську політику.
Міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода, що коли мова йде про 4 мільйони людей, які будуть потенційними ветеранами, то враховуються всі категорії. Тобто не буде 4+5, а буде приблизно 4, до 5-ти мільйонів людей дотичних до ветеранської політики.
Така війна, яка зараз відбувається в Україні вже дев’ятий рік, скоро буде навіть більше, принесла в новітню історії сучасної Європи нові виклики. Ця агресія Росії проти України фактично створила передумови, що такого досвіду, який є зараз в України, у тому числі людей з бойовим досвідом, у тому числі ті страждання, які переживають родичі, ті страждання, які переживають внутрішньо переміщені особи, тобто такого взагалі не було,
зазначила Лапутіна.
Це безпосередньо комбатанти або учасники бойових дій, які отримали бойовий досвід, відстоюючи нашу незалежність, територіальну цілісність і суверенітет у боях. Це і, звісно, люди, які були поранені і їм встановлено інвалідність внаслідок війни.
Також це члени родин загиблих наших воїнів і героїв. І, звісно, це взагалі члени всіх родин тих людей, які захищали на фронті Україну.
Сучасні методи бротьби з постравматичними розладами в Україні
На думку психологів, сьогодні державі потрібно проводити освітню роботу щодо пояснення складнощів і особливостей процесу адаптації людей із ПТСР, особливо військових. Наприклад, проводити громадські обговорення теми війни, створювати платформи для показу фільмів та фото з фронту, проводити лекції та опитування серед військових на тему больових точок у соціальному житті.
Вітчизняні медики використовують сучасні практики лікування ПТСР, цінність яких щомісяця зростає через географію війни. На сьогодні є перевірені ефективні методи лікування, які базуються на принципах доказової медицини – це психотерапія та застосування лікарських засобів.
Станіслав Гібадулін, доброволець із позивним «Хітмен», не знав і нічого не чув про ПТСР. Якийсь час думав, що у нього ковід — тоді саме почалася пандемія. Він здав купу аналізів, навіть підозрював рак. Врешті Станіславу порадили звернутися до психіатра
Здавалося, всі клітини мого тіла звузилися, я чув своє серцебиття. Це спочатку лякало. Я відчував, що найбільша моя проблема — почуття провини за смерть побратима. Під час терапії зміг усвідомити, що звинувачувати себе не потрібно, в цьому немає сенсу,
поділився військовий.
Безумовно перебіг захворювання та досягнення терапевтичних результатів можуть варіювати від людини до людини, але підтримка близьких, встановлення чітких терапевтичних цілей разом із лікарем та мотивація допомагають досягти бажаного.
Колишній полонений Валерій, що родом з Луганщини, самостійно звернувся до лікарів. Сам же попросив медиків військової частини направити його до психіатрів. Перш за все він керувався турботою про своїх близьких.
Прокинувшись вночі, я бачив предмети зі своїх нічних жахіть-спогадів. Наприклад, примітне і пам’ятне для мене дерево, під яким колись вирив окоп. Я на власні очі побачив його посеред своєї лікарняної палати,
розповів Валерій.
Поради матерям та дружинам воїнів, які страждають на посттравматичний синдром
Війна дуже сильно вплинула на всіх українців, але собливо важко переживати стресові ситуації доводиться військовим, адже вони вимушені постійно перебувати на межі життя й смерті. Іноді родичі, у яких в родині є військові, не знають, як підтримати близьку людину. Психологиня Ірина Бельмега, яка багато працює з військовими, в інтерв’ю виданню «Акцент» дала дієві поради.
За словами Ірини, психологічний клімат в родині важливий, бо людина, що має ПТСР, стає вразливою, як оголений дріт. Навіть маленький подразник може спричинити бурхливу реакцію, або навпаки — людина ніби в товстій броні. Все це може спричинити непорозуміння між близькими.
По-перше, потрібно бути обізнаними щодо психологічних особливостей ситуації та дізнатись у психіатра, або в перевірених джерелах, з чим доведеться мати справу. В інтернеті багато літератури або статей, що допоможе більше зрозуміти близьку людину в такийперіод. Обирайте валідні й достовірні джерела тих видань, яким ви довіряєте.
По-друге, це терпіння і розуміння того, що ваш близький зараз не той, що був раніше. Це не значить, що з ним щось не так, навпаки, його реакції нормальні і відповідають ненормальній ситуації. Просто він має вже зовсім інший досвід, інші стратегії поведінки, що допомагали йому вижити на війні, тому до цього потрібно поставитись із розумінням, і дати певний час на відновлення.
Родина має приймати і підтримувати військового на всіх етапах відновлення. Саме таке реагування допоможе спрямувати власні сили від самозвинувачення до конструктивного вирішення ситуації: лікування, відновлення, прийняття і знаходження нового змісту життя і цілей у змінених умовах.
Недопустимим є психологічний тиск в комунікації («витягування» на розмови, багато запитань, з’ясування деталей тощо). Не потрібно розпитувати людину про те, чим вона не хоче ділитись, через власну цікавість. Якщо людина не хоче впускати вас в особистий простір, то потрібно прийняти цей вибір, їй потрібно дати час.
Також не варто оточувати людину гіперопікою, що більше схоже на вимоги, ніж турботу. Краще поцікавтесь, що людині потрібно в цей час. Будьте готові, що потреби можуть змінитись, і на початку вона захоче побути наодинці. Краще дати їй простір, бо це певний процес адаптації.
ПТСР у рамках закону України: нагальні недоліки та проблеми
Держава має безліч інструментів, щоб допомогти військовим ментально повернутися до мирного життя. Українське законодавство передбачає допомогу, яку мають отримувати ветерани. Зокрема, питання безоплатної психологічної допомоги регулює постанова Кабміну № 1338 від 29 листопада 2022.
Наразі діє базовий Закон №3551 щодо соціальних гарантій військовослужбовців і членів їх сімей. Також ухвалено закон, підписаний президентом та Верховною Радою «Про комплексний огляд системи соціальних гарантій для ветеранів». Згідно положень цього закону, кожні 5 років держава має здійснювати комплексний огляд, хто, що надає, для яких категорій, щоб уникнути дублювання.
Однак, не всі ініціативи можна втілити в рамках чинної системи та нікуди не зникли бюрократичні перепони. Є проблеми недостатнього кадрового, організаційного, методологічного забезпечення охорони психічного здоров’я. Також існує проблема соціально-психологічного порядку, а саме – неготовність значної частини наших співгромадян звертатися до фахівців навіть після виникнення явних проблем з психічним здоров’ям.
Ще одна з першочергових проблем – нестача даних, адже будь-яка корисна ініціатива в Кабінеті міністрів починається з інформації та підрахунків. Перша леді України Олена Зеленська нещодавно запустила Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, але, на жаль, психотерапевтів, як і раніше, не вистачає. Ось чому уряд наголошує на самостійній турботі про себе.
Сьогодні лікування каннабісом ПТСР в Україні – це шанс для військових позбавитися проблем зі здоров’ям і повернутися до звичного життя, коли деякі фахівці безсилі. Верховна Рада підтримала Законопроєкт №7457 про легалізацію медичного канабісу у першому читанні, але поки що не розроблено протоколи застосування препаратів на основі канабісу. Будь-яке призначення лікарського засобу має супроводжуватись вітчизняним протоколом лікування.
ПТСР — це проблема всього нашого суспільства, не тільки військових, але є нюанси. Поки йде війна і військовий знову повертається на війну, то психотерапія з ним не проводиться. Тільки етап стабілізації. Терапія тільки після повного повернення додому.
В ЗСУ є Головне управління морально-психологічного забезпечення, але забезпечення Збройних Сил України психологами є недостатнім – недоукомплектовано 29 % штату. Лише 62 % офіцерів-психологів мають освіту за спеціальністю. За результатами дослідження кадрового забезпечення ЗСУ, на 400–500 військовослужбовців працює 1 психолог.
Тут допоможуть: куди звертатись, якщо у вас ПТСР
Позитивні зрушення в системі надання допомоги
Щоб організувати ефективну систему надання допомоги, необхідна достатня кількість фахівців, закладів, установ, які насамперед розуміють проблему ПТСР та мають досвід її вирішення. З такою кількістю постраждалих державні установи просто не мають змоги впоратися самостійно.
Позитивні зрушення в цьому напрямі є. Так, нещодавно Міністерство оборони затвердило Концепцію розвитку реабілітації військових, яка передбачає їхнє лікування у профільних спеціалізованих закладах.
Також працює Реєстр надавачів послуг із психологічної реабілітації для ветеранів та їх сімей. Так, фахівці у галузі психологічного здоров`я, які хочуть займатись реабілітацією військових, можуть подавати заяви в електронній формі. Крім того, уряд готує проект «Перехід», який передбачає створення системи переходу ветерана від військової служби до цивільного життя.
У системі реабілітації та надання психологічної допомоги наразі важливу роль відіграє громадський сектор. Десятки громадських об’єднань та фондів реалізують програми для допомоги військовим та цивільним, які постраждали внаслідок війни.
Станом на сьогодні Мінветеранів підписало контракти з понад 48 лікувальними закладами, де можна отримати допомогу. Мало того, безліч громадських організацій створюють власні програми: Veteran Hub, Molfa Hub, EnableMe, FFU, Фонд Вадима Столара тощо.
Заклади реабілітації та надання психологічної допомоги
Superhumans Center — всеукраїнський сучасний центр, що безкоштовно надає медичні послуги із протезування, реабілітації, реконструктивної хірургії та лікування ПТСР.
Фонд Вадима Столара — це допомога військовим і підтримка населення в тилу, реалізація соціальних проєктів з психологічної підтримки та психоемоційного відновлення, лікування ПТСР.
Molfa Hub — турбота про родини наших військових, психологічна едукація та діагностика, психологічна реабілітація військових, психологічна допомога родинам військових – це все, що допомагає нашим хлопцям та дівчатам зберегти життя, фізичне та психічне здоров’я, родини.
Київський міський кризовий центр «Соціотерапія» — центр для проходження психологічної реабілітації. Отримати допомогу може кожен- цивільні та військові. Програма реабілітації в Кризовому центрі має різноманітний розклад заходів та включає в себе групові психотерапії, психотренінги, групи тілесної терапії, індивідуальні психологічні консультації, арт терапіїта фільмотерапії.
Лісова поляна — державний Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів. Тут допомагають військовим зі складними стресовими розладами та іншими травмами війни, які впливають не лише на фізичне здоров’я, але й на ментальне.
Про те, де шукати щастя під час війни, дізнайтесь тут.