Немає кращого опису пубертатного періоду, ніж «незручний». Тому автори (і батьки шістьох підлітків) Кара Наттерсон, докторка медицини, і Ванесса Кролл Беннетт назвали свою книжку «Це так ніяково: Modern Puberty Explained. Книга пропонує батькам науково обґрунтовані пояснення та поради, як підтримати дитину в період статевого дозрівання.
Хочете поговорити про це з дітьми, але не знаєте, що саме говорити? Для початку дізнайтеся, яких фраз варто уникати. WomanEL поділиться думкою експерток з цього приводу.
Як підтримати дитину в період статевого дозрівання: не кажіть «це не так уже й важливо»
- Чому не можна це говорити: Це не правда. Це дуже важливо. Якщо ваша дитина відчуває сильні почуття з цього приводу, відмахування від неї призводить до збентеження і сорому і, найімовірніше, призведе до того, що ваш підліток відгородить вас від важливої інформації.
- Приклади інших подібних фраз: «Це нормально! Змирися!». «Ти і всі інші діти проходять через це і впораються». «Не хвилюйся про це, це не страшно».
Статеве дозрівання – це не те, що діти можуть просто «пережити». «Під час статевого дозрівання у дітей різко підвищується і знижується рівень статевих гормонів. І ці гормони не тільки підвищуються і знижуються в організмі, викликаючи фізичні зміни. Вони також підвищуються і знижуються в мозку, впливаючи на настрій і поведінку дітей. Ті негативні реакції, які ви спостерігаєте в дітей пубертатного віку? Це завдяки гормональним горкам. На додачу до всього їхній мозок перебуває в процесі будівництва, що також впливає на ухвалення рішень і поведінку», – кажуть співавтори.
За словами експерток з підлітків, дослідження в галузі неврології свідчать про те, що підлітки буквально відчувають усе сильніше, ніж люди молодші та старші за них. «Вони не вибирають драматизм. Вони хімічно і неврологічно відчувають сильніші переживання», – пояснюють вони. Тож наступного разу, коли у вас виникне спокуса сказати дитині, що нічого страшного не відбувається, подумайте ще раз.
Ваша дитина хоче почати працювати? Не всі професії для цього підійдуть. Ось найкращі ідеї для вас.
Як підтримати дитину в період статевого дозрівання: не кажіть «я точно знаю, що ти відчуваєш»
- Чому не можна це говорити: згідно з науковими даними, ви, найімовірніше, не знаєте.
- Приклади інших подібних фраз: «Я теж через це пройшов, і зі мною все гаразд!». «Та годі, я пройшов через усе це і навіть не пам’ятаю поганих моментів». «Я точно знаю, як це відбувається».
Найімовірніше, ви говорите це з почуття співпереживання, але не варто. «Дорослі вважають, що сучасне статеве дозрівання в точності схоже на те, через яке вони пройшли. Але воно зовсім інше!» – кажуть докторки Наттерсон і Кролл Беннетт.
«Перш за все, воно починається раніше, на два-три роки, в середньому у 8-9 років для дівчаток і в 9-10 років для хлопчиків». І це ще не все. Статеве дозрівання також триває довше, ніж у ті часи, коли через нього проходили дорослі. «Тож замість трьох-чотирирічного спринту воно тепер розтягується, як іриска, і триває майже десятиліття».
І нарешті, автори розповідають, що сьогодні пубертатний період проходить із мобільним телефоном у руці. Це робить соціальний досвід цього етапу життя значно іншим, ніж покоління тому. Тож, коли дорослі кажуть дітям: «У мене був точно такий самий досвід, і я знаю, що ти відчуваєш», – вони упускають суть. «Сучасний пубертатний період зовсім інший на багатьох рівнях».
Отже, що ж батькам слід говорити замість цього?
Експерти радять поменше говорити і побільше слухати. А ще краще – слухати з цікавістю та неосудливим інтересом. «Мета спілкування з підлітками та тінейджерами – менше говорити і більше слухати. Нелегке завдання, ми знаємо. Однак є певні фрази, які можуть допомогти вам у цьому». Відкриті питання та теми для розмови ставлять дітей на місце водія і дозволяють дорослим просто бути поруч.
- Приклади: «Я помітила…», «Мені цікаво…».
А іноді, зазначають експерти, діти взагалі не хочуть, щоб ми багато говорили. «Коли дитина приходить додому і вивалює на вас увесь свій жахливий день, усе, що вам потрібно сказати: «Це справді відстій. Мені дуже шкода». Вам не потрібно виправляти ситуацію або вирішувати проблему. Вам потрібно просто вислухати і поспівчувати. У 99 % випадків це все, що їм потрібно, щоб відчути себе трохи краще.
Вам набридло, що дитина випрошує у вас купівлю дорогих речей? Є простий спосіб відучити її робити це.