У повсякденному мовленні ми часто використовуємо слова, не замислюючись, наскільки вони відповідають нормам української мови. Одне з таких слів – щавель. Та чи воно справді українське? А може, правильніше казати квасок? Щавель чи квасок: як правильно українською?
WomanEL розповість, яке слово вживати згідно з мовними нормами, що кажуть словники й як говорити правильно, але й не втратити зв’язок із живою народною мовою.
Що таке щавель?
Щавель – це рід одно- і багаторічних трав родини Гречані, що характеризується довгастими листям. Наукова назва – Rumex. Назва рослини, ймовірно, походить від праслов’янського слова «щав».
Щавель використовується як овочева культура для приготування супів, салатів, соусів. При вживанні щавлю слід враховувати, що він містить щавлеву кислоту, яка може бути шкідливою при деяких захворюваннях. Рекомендується обмежити вживання при проблемах з нирками і шлунково-кишковим трактом.
Щавель чи квасок: як правильно говорити і писати українською
Багато хто думає, що щавель – це русизм і калька, і це слово не варто вживати в українській мові. Але це не так. Воно також є в українських словниках. Єдина відмінність – ми повинні ставити наголос на другому складі: щавЕль (а не щАвель, як у російській мові).
Квасок також може використовуватися – це синонім до слова щавель, проте він вживається рідше і є діалектним. Як ще можна називати щавель: щавлик, квас, щівник, кислиця, зело на борщ.
Що б ви не вибрали, це не буде помилкою. Вживайте одну форму або всі відразу, щоб ваша мова стала ще багатшою.
Приклади вживання слів щавель і квасок
- На обід мама зварила зелений борщ із щавлем та яйцем – смак дитинства!
- У бабусі на городі росте багато кваску – щовесни вона його сушить на зиму.
- Щівник у нас використовують не лише для борщу, а й додають у пиріжки.
- Кислиця щойно зійшла на грядці – зелень соковита, аж очі зводить!
- Я ще маленька була, то бігала на город і жувала щавлик просто з грядки.
А ви знали, що безіменний палець це неправильно? Ось як насправді його потрібно називати українською.