Является ли ваш ребенок нарциссом: 12 признаков, которые нельзя игнорировать

Клинический психолог рассказал, как распознать ребенка-нарцисса. Клінічний психолог розповів, як розпізнати дитину-нарциса.
Чи є ваша дитина нарцисом: 12 ознак, які не можна ігнорувати
Як зрозуміти що дитина нарцис, Джерело: freepik.com

В последние несколько лет такие психологические слова, как газлайтинг, токсичность и, особенно, нарциссизм, заполонили всё — от наших социальных сетей до дружеских бесед за чашкой кофе. И хотя, с одной стороны, хорошо, что мы знаем об этих терминах и их реальном, часто коварном воздействии, мы также хотим быть уверены, что не применяем их слишком широко – особенно когда речь идёт о детях.

Возможно, вы задавались вопросом, является ли ваш ребёнок нарциссом. Но как узнать это? WomanEL поделится советами клинического психолога Мэри Энн Литтл о том, на что именно в поведении детей нужно обращать внимание.

Во-первых, что такое нарциссизм и почему он так плох?

Нарциссизм означает нарциссическое расстройство личности – патологическое состояние, характеризующееся эгоизмом, эгоцентризмом, самодовольством и нарушением взаимоотношений. Полные нарциссы самозабвенны, бесчувственны и лишены эмпатии. Когда люди употребляют слово нарциссизм, они обычно выделяют некоторые или все вредоносные черты, присущие полному расстройству. Нарциссы могут быть действительно трудными людьми.

Однако д-р Литтл отмечает, что нарциссизм – это не обязательно плохо. На самом деле, здоровый нарциссизм – это необходимый и обязательный аспект развития как ребёнка, так и взрослого. Он способствует достижениям, вовлечённости и обеспечивает существенную мотивацию для любого количества желаемых и достойных усилий. Короче говоря, нарциссизм существует на континууме, который переходит от здорового поведения к болезни.

Как определить, что здоровый нарциссизм соответствует возрасту?

При здоровом развитии соответствующий возрасту нарциссизм меняется по мере роста и взросления ребёнка. Например, истерика – это соответствующий возрасту здоровый нарциссизм для малыша, когда он выплескивает свои требования на мир, но не для подростка. Эмпатия, или способность оценить точку зрения другого, в раннем детстве отсутствует, но начинает проявляться в младшем школьном возрасте и становится всё более чувствительной и точной по мере того, как дети переходят в подростковый и взрослый возраст. Конкретные формы поведения имеют различное значение в зависимости от возраста и стадии развития ребёнка.

Так может ли мой ребенок действительно быть нарциссом?

Прежде чем ставить диагноз своему шестилетнему ребёнку из-за истерики по поводу неудачного посещения музея, доктор Литтл просит учесть, что патологический нарциссизм может быть официально диагностирован только после 18 лет. Кроме того, затрудняет диагностику нарциссизма у ребёнка то, что симптомы нарциссизма проявляются на определённых этапах развития. Тем не менее, черты характера нарцисса могут проявиться уже в дошкольном возрасте.

И если эти нарциссические тенденции и черты, проявляющиеся в детстве, усиливаются, а не отменяются, они могут становиться всё более устойчивыми и дисфункциональными в течение этих лет становления. Если их не лечить, они могут привести к появлению проблемных или деструктивных нарциссических черт, которые впоследствии могут перейти в диагноз нарциссическое расстройство личности у молодого взрослого человека.

Каковы ранние признаки развития нарциссизма?

Опять же, по мере взросления вашего ребёнка многие тенденции, которые могут быть похожи на нарциссизм, исчезнут. Вы увидите некоторые из признаков нарциссизма к 10 годам, но могут быть и едва заметные признаки, которые предшествуют этому уже в 7 или 8 лет. К чертам, которые должны ослабевать с возрастом, относятся:

  1. Эмоциональная неустойчивость;
  2. Эгоцентризм;
  3. Самоуверенность;
  4. Гневные или агрессивные реакции на критику, обиды и разочарования;
  5. Требование сделать так, как хочет он;
  6. Стремление к победе или успеху, не заботясь о чувствах других людей (т.е. тех, кто часто при этом страдает);
  7. Издевательское поведение (например, дразнилки, угрозы);
  8. Действие на основе информации без учета её влияния на других людей;
  9. Обвинение других в своих плохих результатах;
  10. Зацикленность на удовлетворении своих потребностей (а на потребности других ему плевать);
  11. Зависть;
  12. Завышенная самооценка.

С другой стороны, существуют важные навыки и способности, которые должны развиваться и расширяться с возрастом и которые имеют признаки ненарциссического развития. К ним относятся:

  • Эмпатия развивается и становится более чувствительной и адекватно выраженной;
  • Сотрудничество (и отношения сотрудничества) становятся всё более частыми и сложными;
  • Реалистичная самооценка становится более устойчивой и дифференцированной;
  • Развиваются более зрелые стратегии преодоления трудностей;
  • Возрастает уважение к чувствам других людей;
  • Повышается точность восприятия и интерпретации информации.

4 типа родителей, способствующих развитию нарциссизма

Не пугайтесь. Да, родители действительно влияют на развитие нарциссизма. Но это означает, что вы также можете остановить развитие нарциссизма у своего ребёнка. Существует четыре типа родителей, которые ассоциируются с определёнными результатами развития нарциссизма:

  • Навязчивая/директивная позиция, как правило, создает у ребёнка установку на превосходство, перфекционизм, «лучше, чем».
  • Снисходительная/попустительская позиция, как правило, формирует у ребёнка установку на «ты мне должен».
  • Критическая/жёсткая позиция формирует у ребёнка манипулятивное отношение.
  • Позиция невнимательности/отстранённости приводит к формированию у ребёнка установки отстранённости к окружающим.

Как мне, как родителю, обуздать нарциссизм у ребёнка?

Вы хотите избежать крайностей в воспитании, любя ребёнка таким, какой он есть, без излишних поблажек и лишений. Сбалансированное воспитание способствует развитию без чрезмерного или недостаточного контроля. Такое умеренное воспитание – ключ к воспитанию сопереживающих, неназойливых и заботливых детей. Однако доктор Литтл также очень подчёркивает влияние качества взаимоотношений.

Родители, которые чаще всего воспитывают детей без нарциссизма, считают своего ребёнка достаточно хорошим и любят его таким, какой он есть. Они создают дома обстановку, характеризующуюся соответствующими правилами и структурой, дисциплиной, которая является устойчивой и предсказуемой. В то же время такие родители требуют от ребёнка соответствующего возрасту уровня самостоятельности и позволяют ему иногда расстраиваться (и грустить), а не пытаются предотвратить любые разочарования.

Хорошо, но как быть с подростком?

Хотя обуздать нарциссизм никогда не поздно, по мере взросления ребёнка это становится всё труднее. Поэтому вмешательство в ситуацию, когда ребенок ещё мал и легче поддается влиянию, имеет решающее значение. Если ребёнок старше, то консультация может помочь родителям и ребёнку улучшить их отношения и, таким образом, способствовать более позитивному развитию ребёнка.

Интересно узнать, что должен уметь делать ребёнок к 8 годам? Читайте мнение экспертов в этом материале.

Комментировать

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Чи є ваша дитина нарцисом: 12 ознак, які не можна ігнорувати

Клинический психолог рассказал, как распознать ребенка-нарцисса. Клінічний психолог розповів, як розпізнати дитину-нарциса.
Чи є ваша дитина нарцисом: 12 ознак, які не можна ігнорувати
Як зрозуміти що дитина нарцис, Джерело: freepik.com

В останні кілька років такі психологічні слова, як газлайтинг, токсичність і, особливо, нарцисизм, заполонили все – від наших соціальних мереж до дружніх бесід за чашкою кави. І хоча, з одного боку, добре, що ми знаємо про ці терміни та їхній реальний, часто підступний вплив, ми також хочемо бути впевненими, що не застосовуємо їх надто широко – особливо коли йдеться про дітей.

Можливо, ви задавалися питанням, чи є ваша дитина нарцисом. Але як дізнатися це? WomanEL поділиться порадами клінічної психологині Мері Енн Літтл про те, на що саме в поведінці дітей потрібно звертати увагу.

По-перше, що таке нарцисизм і чому він такий поганий?

Нарцисизм означає нарцисичний розлад особистості – патологічний стан, що характеризується егоїзмом, егоцентризмом, самовдоволенням і порушенням взаємин. Повні нарциси самозабутні, нечутливі та позбавлені емпатії. Коли люди вживають слово нарцисизм, вони зазвичай виділяють деякі або всі шкідливі риси, властиві повному розладу. Нарциси можуть бути справді важкими людьми.

Однак д-рка Літтл зазначає, що нарцисизм – це не обов’язково погано. Насправді, здоровий нарцисизм – це необхідний і обов’язковий аспект розвитку як дитини, так і дорослого. Він сприяє досягненням, залученості та забезпечує суттєву мотивацію для будь-якої кількості бажаних і гідних зусиль. Коротше кажучи, нарцисизм існує на континуумі, який переходить від здорової поведінки до хвороби.

Як визначити, що здоровий нарцисизм відповідає віку?

За здорового розвитку відповідний віку нарцисизм змінюється в міру зростання і дорослішання дитини. Наприклад, істерика – це відповідний віку здоровий нарцисизм для малюка, коли він вихлюпує свої вимоги на світ, але не для підлітка. Емпатія, або здатність оцінити точку зору іншого, у ранньому дитинстві відсутня, але починає проявлятися в молодшому шкільному віці та стає дедалі чутливішою й точнішою в міру того, як діти переходять до підліткового та дорослого віку. Конкретні форми поведінки мають різне значення залежно від віку та стадії розвитку дитини.

То чи може моя дитина справді бути нарцисом?

Перш ніж ставити діагноз своїй шестирічній дитині через істерику з приводу невдалого відвідування музею, доктор Літтл просить врахувати, що патологічний нарцисизм може бути офіційно діагностований тільки після 18 років. Крім того, ускладнює діагностику нарцисизму в дитини те, що симптоми нарцисизму проявляються на певних етапах розвитку. Проте риси характеру нарциса можуть проявитися вже в дошкільному віці.

І якщо ці нарцисичні тенденції та риси, що проявляються в дитинстві, посилюються, а не скасовуються, вони можуть ставати дедалі стійкішими та дисфункціональнішими протягом цих років становлення. Якщо їх не лікувати, вони можуть призвести до появи проблемних або деструктивних нарцисичних рис, які згодом можуть перейти в діагноз нарцисичний розлад особистості у молодої дорослої людини.

Які ранні ознаки розвитку нарцисизму?

Знову ж таки, у міру дорослішання вашої дитини багато тенденцій, які можуть бути схожі на нарцисизм, зникнуть. Ви побачите деякі з ознак нарцисизму до 10 років, але можуть бути і ледь помітні ознаки, які передують цьому вже в 7 або 8 років. До рис, які мають слабшати з віком, належать:

  1. Емоційна нестійкість;
  2. Егоцентризм;
  3. Самовпевненість;
  4. Гнівні або агресивні реакції на критику, образи і розчарування;
  5. Вимога зробити так, як хоче він;
  6. Прагнення до перемоги або успіху, не піклуючись про почуття інших людей (тобто тих, хто часто при цьому страждає);
  7. Знущальна поведінка (наприклад, дражнилки, погрози);
  8. Дія на основі інформації без урахування її впливу на інших людей;
  9. Звинувачення інших у своїх поганих результатах;
  10. Зацикленість на задоволенні своїх потреб (а на потреби інших йому начхати);
  11. Заздрість;
  12. Завищена самооцінка.

З іншого боку, існують важливі навички та здібності, які мають розвиватися і розширюватися з віком і які мають ознаки ненарцисичного розвитку. До них належать:

  • Емпатія розвивається і стає більш чутливою та адекватно вираженою;
  • Співпраця (і відносини співпраці) стають дедалі частішими та складнішими;
  • Реалістична самооцінка стає більш стійкою і диференційованою;
  • Розвиваються більш зрілі стратегії подолання труднощів;
  • Зростає повага до почуттів інших людей;
  • Підвищується точність сприйняття та інтерпретації інформації.

4 типи батьків, що сприяють розвитку нарцисизму

Не лякайтеся. Так, батьки дійсно впливають на розвиток нарцисизму. Але це означає, що ви також можете зупинити розвиток нарцисизму у своєї дитини. Існує чотири типи батьків, які асоціюються з певними результатами розвитку нарцисизму:

  • Нав’язлива/директивна позиція, як правило, створює в дитини установку на перевагу, перфекціонізм, «краще, ніж».
  • Поблажлива/попустительська позиція, як правило, формує у дитини установку на «ти мені винен».
  • Критична/жорстка позиція формує у дитини маніпулятивне ставлення.
  • Позиція неуважності/відстороненості призводить до формування у дитини установки відстороненості до оточуючих.

Як мені, як батькам, приборкати нарцисизм у дитини?

Ви хочете уникнути крайнощів у вихованні, люблячи дитину такою, якою вона є, без зайвих поблажок і позбавлень. Збалансоване виховання сприяє розвитку без надмірного або недостатнього контролю. Таке помірне виховання – ключ до виховання дітей, які співпереживають, ненастирливих і турботливих. Однак докторка Літтл також дуже підкреслює вплив якості взаємин.

Батьки, які найчастіше виховують дітей без нарцисизму, вважають свою дитину досить хорошою і люблять її такою, якою вона є. Вони створюють удома обстановку, що характеризується відповідними правилами та структурою, дисципліною, яка є стійкою та передбачуваною. Водночас такі батьки вимагають від дитини відповідного до віку рівня самостійності та дозволяють їй іноді засмучуватися (і сумувати), а не намагаються запобігти будь-яким розчаруванням.

Добре, але як бути з підлітком?

Хоча приборкати нарцисизм ніколи не пізно, у міру дорослішання дитини це стає все важче. Тому втручання в ситуацію, коли дитина ще мала і легше піддається впливу, має вирішальне значення. Якщо дитина старша, то консультація може допомогти батькам і дитині поліпшити їхні стосунки і, таким чином, сприяти більш позитивному розвитку дитини.

Цікаво дізнатися, що повинна вміти робити дитина до 8 років? Читайте думку експертів у цьому матеріалі.

Комментировать

Добавить комментарий Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Exit mobile version