Новина про смерть Папи Римського Франциска стала емоційним потрясінням для всього католицького світу. Віряни згадують його слова, дії, звернення до людей, відкритість і щире бажання зробити церкву ближчою до людини. І водночас з’являється потреба краще зрозуміти складний світ, у якому він служив. Саме кіно дає нам шанс побачити цей закритий світ зсередини. WomanEL пропонує 4 фільми, які відкривають завісу над життям Римських Пап, виборами в конклаві та внутрішніми переживаннями церковних лідерів.
«Ангели і демони», 2009
Цей фільм — не просто трилер, а глибоке заглиблення у світ, де віра й наука стикаються на межі світоглядів. У Ватикані несподівано помирає Папа, а четверо претендентів на престол зникають один за одним. Символічна історія про те, як таємниці минулого можуть прорости в сучасність, і як навіть найстаріші структури не застраховані від загроз.
«Маємо Папу!», 2012
Фільм вразив кінокритиків своєю тонкою іронією та людяністю. Кардинал Мельвіль, обраний Папою, тікає — не з гордині, а з сумнівів. І цим нагадує: навіть духовні лідери — передусім люди, з емоціями, страхами та вагою відповідальності. Історія, яка відкриває інший, неофіційний бік Ватикану.
«Два Папи», 2019
Стрічка створена за реальними подіями. У центрі — розмова двох Пап: консервативного Бенедикта XVI і прогресивного Франциска. Це не просто обмін думками — це філософський поєдинок, який показує, що навіть у церкві важливо чути один одного. Для багатьох цей фільм став глибоким розумінням того, яким був Папа Франциск до свого понтифікату.
«Конклав», 2024
Сучасна кінопрем’єра, що вийшла на екрани якраз перед трагедією, має дивовижно актуальну тему. Після смерті Папи кардинали збираються знову. Але цього разу — з гострим внутрішнім конфліктом. Тут багато про силу, спокусу, страх втратити віру, і про те, як кожен із нас несе відповідальність за вибір.
Смерть Папи Франциска — не лише трагічна подія, а й нагадування про те, що навіть найвеличніші лідери — люди. І їхній шлях, їхній вибір, їхнє служіння можна краще зрозуміти, занурившись у світ, який зазвичай прихований. Кіно не замінить молитви чи пам’яті, але воно може дати глибший контекст.
І якщо цього вечора ви шукаєте, чим наповнити тишу — дайте собі час, щоб відчути і побачити. Через екран. Через історії. Через людські обличчя у рясах.
Також дізнайтесь, як Зеленський прокоментував смерть Папи Римського Франциска: слова підтримки і скорботи.