Новий випуск програми «Слава+» – про місто, яке зараз живе на лінії вогню, про незламний Харків. Слава Дьомін зустрівся з мером Ігором Тереховим, а також з жителями міста, зокрема, з блогером Женею Білозеровим, пише WomanEL.
Женя розповів, як зараз живеться харків’янам, коли обстріли відбуваються щодня. На прохання ведучого описати трьома словами нинішнє життя, блогер зазначив, що на відміну від Києва, який ділять на лівий та правий берег, в Харкові такого немає.
Життя в Харкові є. Не дивлячись на якийсь стереотип, про який ти казав, що приїхав, а тут життя, так. Це життя, не дивлячись ні на що. Це цілісність і, якби не ванільно це звучало, але любов. Бо всі якось тут дуже дружні в Харкові, всі цілісні ми, харків’яни,
поділився Білозеров.
У Жені двоє дітей, старшому зараз 6, а молодшій 2 роки. Блогер із сім’єю живуть майже в центрі Харкова, в приватному будинку. За його словами, прильоти відбуваються регулярно, й час від часу буває дуже гучно. Адже ситуація на кордоні зараз дуже важка.
Діти звикли, вони можуть, навіть, взагалі ніякої реакції не видати. Просто, якщо ми гуляємо на вулиці, ну, в нас є подвір’я ж власне, ми гуляємо й прилітає. Я кажу, що так, діти, все додому, а вони просто нуль реакції. Це сумно, в них не те що немає відчуття небезпеки… Вони ж не знають, коли саме буде прильот, ніхто не знає з нас, в них просто настільки це увійшло в звичку,
розповів батько 2-х дітей.
Як говорить Женя, раніше діти дуже боялися, кричали й плакали. Сім’я ховалася у безпечних місцях між стінами, ставили там розкладушки. А зараз вже звикли, знають де ховатися, навіть, можуть взагалі не відреагувати.
За повітряними тривогами містяни слідкують в Telegram. До укриття Женя ходить не завжди, тільки коли з нии поряд його діти.
Ми розуміємо, що треба йти в укриття, але дуже часто в Харкові буває таке що повітряна тривога по області і місту, а загроза тільки для області.аби летять. Ввідверто кажучи, не завжди йду в укриття, але намагаюся. Не завжди є така можливість. Типу, ти купаєшся, ну, блін, що тобі виходити, дайте домитися вже, ну типу таке. Якщо діти зі мною,то ми завжди в укриття йдемо,
зізнався блогер.
Таке воно, життя незламних людей в незламному Харкові, страшне, неспокійне, але воно триває. Попри все… Раніше ми розповідали, чому Анастасія Даугуле теж пишається своїм залізобетонним містом.