Багато батьків не впевнені, чи потрібно дозволяти дитині гратися з іграшками самій. Чи корисно це для їхнього розвитку? Так, звісно. Але чому одиночні ігри важливі для дітей? Діти, які грають наодинці, отримують багато цінних уроків, які вони нестимуть із собою все життя. Наприклад, самостійні ігри сприяють розвитку самостійності та творчих здібностей. Вони також допомагають дітям стати всебічно розвиненими особистостями, яким комфортно в найрізноманітніших умовах – зокрема й на самоті.
Деякі експерти переконані, що потрібно давати це робити навіть немовлятам, звісно, недовго і перебуваючи при цьому поруч. WomanEL розповість про всі переваги самостійних ігор для дітей.
Що таке самостійна гра?
Коли ви чуєте термін «самостійна гра», ви, можливо, уявляєте, як ваша дитина щасливо грається наодинці протягом довгих, безперервних відрізків часу з мінімальним керівництвом з вашого боку. У реальності самостійна гра для маленьких дітей виглядає дещо інакше.
Як для немовлят, так і для дітей ясельного віку самостійна гра полягає в тому, що вони грають самі по собі, а батько або вихователь перебуває поруч протягом коротких періодів часу, часто всього декількох хвилин. Ваш малюк може самостійно на ковдрі, коли ви перебуваєте поруч. Ваш малюк може грати самостійно, створюючи конструкції з блоків, поки ви працюєте або готуєте обід неподалік.
Здатність вашої дитини грати самостійно багато в чому залежить від стадії її розвитку. Немовлята і малюки можуть грати самостійно протягом дуже короткого часу, перш ніж їм знадобиться ваша підтримка або допомога. Відповідні рівню розвитку очікування щодо самостійної гри вашої дитини допоможуть уникнути розчарувань як для вас, так і для вашої дитини.
- Немовлята: приблизно до 2 хвилин;
- Діти від 1 до 2 років: до 4 хвилин;
- 3-4-річні діти: до 8 хвилин.
Це лише приблизні значення – здатність вашого малюка зосередитися на самостійній грі змінюватиметься з дня на день, і на неї може вплинути все: час доби (час після сну – як правило, чудовий час для гри), голод, хвороба, сенсорне перевантаження, настрій або темперамент вашої дитини.
Чому одиночні ігри важливі для дітей
Усі види ігор можуть принести користь дитячому розвитку. Але самостійні ігри особливо допомагають дітям відпрацювати важливі навички. Деякі з переваг самостійних ігор включають у себе:
- Заохочення творчості. Коли діти грають самостійно, у них з’являється можливість придумувати свої власні ідеї, як грати. Дослідження показують, що самостійні ігри можуть бути пов’язані з розвитком у дітей дивергентного мислення – здатності мислити «нестандартно», знаходити творчі рішення і бачити кілька шляхів розвитку.
- Тренування уваги. Самостійна гра дає змогу дитині тренувати концентрацію уваги на одному занятті. Коли дитина грає одна, її менше відволікають, і їй легше зосередитися на грі. Дослідження показують, що в міру дорослішання діти часто здатні зосередитися на самостійній грі протягом тривалішого часу, особливо у віці від 1 до 3,5 років.
- Розвиток самоконтролю. Коли дітям дозволяють грати самостійно, у них з’являється більше можливостей обирати собі заняття і проявляти самостійність, що сприяє розвитку навичок саморегуляції. Діти, які беруть участь у неструктурованих спокійних вільних іграх у ранньому дитинстві (у віці від 2 до 5 років), можуть мати кращі навички саморегуляції навіть через роки.
- Емоційний розвиток. Самостійна гра допомагає дітям розвивати такі емоційні навички, як самооцінка, впевненість та емоційна саморегуляція. Завдяки самостійним іграм діти вчаться самостійно справлятися з розчаруванням і занепокоєнням, пише Tombarella.
- Соціальний розвиток. Хоча самостійна гра проходить без допомоги дорослого, діти можуть навчитися таких важливих соціальних навичок, як емпатія, співпраця та залученість. Самостійна гра також може допомогти дітям розвинути здатність ефективно грати з іншими.
- Фізичний розвиток. Самостійні ігри можуть зміцнити фізичне здоров’я дітей, надаючи їм можливості для руху й активності. Вона також може допомогти розвинути дрібну і велику моторику.
Як заохочувати самостійні ігри вашої дитини
- Підтримуйте самостійну гру, залишаючись поруч. Малюкам часто потрібна невелика підтримка, щоб почати самостійну гру – спочатку вони можуть віддати перевагу, щоб ви були поруч, хоча б у тій самій кімнаті. Почніть з малого – запропонуйте дитині пограти самостійно кілька хвилин, поки ви готуєте овочі на вечерю. Знання того, що ви поруч, може надати їй упевненості в собі й дозволити гратися самостійно довше, ніж ви очікуєте.
- Не перебивайте. Поки ваша дитина грає самостійно, у вас може виникнути спокуса поставити їй запитання або похвалити її за зосередженість, але постарайтеся дати їй можливість працювати самостійно, не перериваючи її. Пізніше ви зможете поставити їм запитання і згадати, що помітили, як старанно вони працювали.
- Організуйте відповідне середовище для вашої дитини. Дослідження показують, що якщо дати маленьким дітям конкретні вказівки або ідеї для самостійної гри, це допоможе їм навчитися грати довше. Ви можете поставити кошик зі скарбами, повний предметів, які ваш малюк, можливо, раніше не бачив, – якщо всі предмети належатимуть до однієї категорії, це допоможе стимулювати гру, наприклад, м’ячі, іграшкові машинки або фігурки тварин.
- Давайте нестандартні іграшки. Вони дають змогу дитині використовувати свою уяву і творчі здібності, щоб знайти нові способи гри. Блоки, художнє приладдя або матрьошки можна використовувати щоразу по-різному. Одного дня блок вашого малюка може бути машиною, а наступного дня він може прикинутися, що це шматочок фрукта.
- Розділіть важке завдання. Для немовлят і дітей молодшого віку ви можете підтримати вирішення проблем під час самостійної гри, виконавши частину завдання за них, а потім заохочуючи їх зробити решту. Наприклад, у вашої дитини може не вийти спочатку покласти м’яч на вершину ящика для падіння м’ячів. Ви можете покласти м’яч на отвір і попросити її просунути його в отвір. Можливо, вона захоче, щоб ви продовжували класти м’яч знову і знову, щоб потренуватися – повторення – це спосіб навчання. Коли вони зрозуміють, як добровільно відпустити предмет, ви можете допомогти їм направити руку в потрібне місце, поки вони не будуть готові спробувати зробити це самостійно.
Підозрюєте, що у вас синдром стомленої матері? Дізнайтеся, що це таке і як із цим впоратися.