Ні для кого не новина: діти вимагають багато терпіння. Крім того, їм властиво не слухати, коли ми говоримо з нормальною гучністю, тому бажання підвищити голос цілком реальне.
Якщо ви час від часу кричите на них (це роблять усі), то, ймовірно, вже здогадалися, що ця звичка не йде на користь вашому чаду. Але що ж насправді відбувається в маленькій голівці малюка, коли ви втрачаєте самовладання? WomanEL ділиться з вами думкою ліцензованої нейропсихологині Олдріч Чан.
Підвищується рівень кортизолу
Нехай це й очевидно, але можна з упевненістю сказати, що діти відчувають сильний стрес, коли батьки кричать на них. Це важливо зазначити, оскільки під час стресової реакції відбувається викид кортизолу, який впливає на багато ділянок мозку (і не в кращий бік). Є дані про те, що стрес шкідливий для мозку, що розвивається, але про це докладніше нижче.
Вони перестають мислити раціонально
Як уже говорилося, кортизол впливає на багато ділянок мозку, і префронтальна кора – ділянка, що відповідає за мислення вищого порядку, ухвалення рішень і емоційну регуляцію, – є однією з них.
Префронтальна кора може гальмуватися або ставати менш активною в моменти сильного стресу, включно з впливом крику. Таке гальмування може порушити здатність дитини раціонально мислити й ухвалювати обґрунтовані рішення.
Інакше кажучи, якщо ви кричите на свою дитину, тому що вона зробила дурницю, це може призвести до порушення роботи префронтальної кори головного мозку, що ще більше ускладнить її розумні дії.
Звісно, якщо стрес має разовий характер, то мозок дитини відновиться, однак, на думку експерта, хронічні крики батьків потенційно можуть змінити структуру мозку і призвести до довгострокових змін у його розвитку.
Так, дослідження 2021 року, опубліковане в журналі Chronic Stress, показало, що пригнічена активність у префронтальній корі призводить до ослаблення зв’язків та архітектурних змін, таких як втрата корінців і видалення синапсів під час хронічного стресу, що може призвести до когнітивних порушень.
Може постраждати пам’ять
Не тільки префронтальна кора головного мозку страждає, коли ми регулярно кричимо на своїх дітей. За словами д-рки Чан, постійний вплив крику може негативно вплинути на гіпокамп – ділянку мозку, що відіграє ключову роль у навчанні та пам’яті, і може порушити здатність формувати нові спогади та відновлювати вже наявні.
У дослідженні 2006 року, опублікованому в журналі Annals of the New York Academy of Sciences, гіпокамп описується як адаптивна ділянка мозку, що особливо вразлива для кортизолу. Структурна пластичність у відповідь на повторюваний стрес починається як адаптивна і захисна реакція, але закінчується пошкодженням, якщо дисбаланс у регуляції ключових медіаторів не усунуто.
Ба більше, мозок дітей має підвищену пластичність через те, що його розвиток іде швидкими темпами, тому наслідки хронічного стресу, викликаного криками, можуть бути ще більш вираженими.
Це може призвести до дисрегуляції настрою
Пояснити це дещо складно, але ділянка в стовбурі мозку, що відповідає за вироблення серотоніну, також схильна до впливу рівняння кортизол – стресова реакція. Нагадаємо, серотонін – це хімічна речовина, що відіграє роль у регуляції настрою.
Суть у тому, що стрес негативно впливає на серотонінергічну нейротрансмісію. Або, як каже докторка Чан, крик може вплинути на баланс нейротрансмітерів у мозку, оскільки надмірний стрес і викид кортизолу можуть вплинути на регуляцію таких нейротрансмітерів, як серотонін, який важливий для регулювання настрою.
І хоча батьки можуть думати, що крик поліпшить поведінку дитини, це не так. Коли страждає регуляція настрою, цілком природно, що негативна поведінка слідує за цим.
Отже, що робити?
Описаний вище вплив крику на мозок може призвести до цілої низки реальних наслідків для дітей, включно з емоційною нестабільністю, труднощами у формуванні довірчих стосунків, підвищеною агресивністю, непокірністю, імпульсивністю та проблемами з увагою.
Ці зміни не обов’язково є незворотними, але можуть потребувати втручання і підтримки для пом’якшення наслідків. Звичайно, варто зазначити, що ці наслідки набагато серйозніші за хронічного впливу крику, на відміну від, наприклад, одноразового крику на дитину, щоб вона прибрала свої лего після того, як ви вдесяте за ранок наступили на одне з них.
Таким чином, у ваших інтересах і в інтересах вашої дитини зберігати спокій, коли це можливо. Наша порада? Замість цього використовуйте свій вражаючий об’єм легенів, виконуючи вправи на глибоке дихання.
Чи шкодять смартфони емоційному благополуччю дітей? Тут ми публікували деякі побічні ефекти їхнього використання.