Что делать родителям, если их ребенок буллит других детей?

Эксперт поделился секретами воспитания, о которых будет полезно узнать каждому. Експерт поділився секретами виховання, про які буде корисно дізнатися кожному.
Що робити батькам, якщо їхня дитина булить інших дітей?
Що таке булінг, Джерело: freepik.com

Дженнифер Келман – эксперт по психическому здоровью. Недавно ей пришло письмо от обеспокоенной мамы. Одна из её знакомых призналась, что не может пригласить её дочь на день рождения своего ребёнка, ведь та её задирает в школе.

Мы много раз слышали о таком явлении, как буллинг, и как только кто-то с кем-то плохо общается или обращается, мы тут же причисляем это к травле и буллингу. Возможно, вы тоже боитесь, что ваш ребёнок является задирой. Как же вам реагировать на это? WomanEL делится советами эксперта.

Что такое буллинг?

Важно понимать, что в истинном смысле слова буллинг (травля) – это всепроникающая, последовательная агрессия по отношению к другому человеку, физическая или эмоциональная. Борьба за власть между девочками – распространённое явление, и, хотя она может быть неприятной, она не обязательно является буллингом.

Когда родители узнают, что их ребёнок проявляет признаки физической или эмоциональной агрессии, есть две распространённые реакции: оборонительная (потому что никто не хочет слышать, как его ребёнка описывают с плохой стороны) и паника на тему «О боже, а что если мой ребенок – социопат?!».

Эксперт не считает ни одного ребёнка социопатом, и вы тоже не должны. Если другой родитель обвиняет вашу дочь в хулиганском поведении, сделайте глубокий вдох и сохраняйте непредвзятость, что подводит нас к следующему шагу…

Будьте готовы выслушать другую сторону

Как только вы преодолеете первоначальный шок, самое время начать слушать. Правда в том, что ни один из родителей не знает всех фактов, но вы всё равно можете получить ценную информацию, выслушав опыт другого человека, потому что, если отбросить детали, эти чувства всё равно реальны.

На самом деле, вам просто придется смириться с тем, что ваш ребёнок повёл себя подобным образом, поэтому вы можете быть достаточно открытыми, гибкими и уязвимыми, чтобы выслушать точку зрения другой матери на проблему, а затем приступить к её решению. В конце концов, вы получите информацию, необходимую для того, чтобы вернуться и обсудить это с вашим ребёнком, только если вы готовы слушать.

Узнайте точку зрения вашего ребёнка

Вы выслушали точку зрения другой матери и допускаете возможность того, что она может быть правдой – если не полностью, то хотя бы в какой-то степени. Общение – ключ к решению проблемы, а это означает общение и с вашим ребёнком. Именно в этот момент необходимо провести семейное обсуждение.

Обратитесь к ребёнку, чтобы понять, что происходит. Скажите что-то вроде: «Привет, просто хочу, чтобы ты знала, что я получила сообщение от мамы Даши, и она говорит, что Даша ужасно себя чувствует в школе и что ты над ней смеёшься…». Затем попросите ребёнка рассказать вам, что происходит.

В этот момент происходит сбор информации, и вам захочется узнать от ребёнка все подробности. Может быть, ваша дочь скажет: «О, я ненавижу её, она такая надоедливая» или «Мы дружим, но дразнить её просто весело, потому что она такая чувствительная».

Итак, выясните, как именно ваша дочь проявляет свою неприязнь или дразнит эту девочку. Выслушав эти подробности, вы сможете сформулировать свой ответ.

Поговорите о сочувствии

Лучший совет – постараться не допускать стыда и истерики, даже если вам не нравится то, что вы слышите. Придерживайтесь позиции: «Ты можешь и имеешь право испытывать эти чувства, но ты не имеешь права проявлять агрессию по отношению к другому человеку».

Научить ребёнка эмпатии и сопереживанию другим можно! Следуйте этим простым советам и методикам.

Затем расскажите дочери о том, как поставить себя на место другого человека; обсудите новые, позитивные навыки, которые она может использовать, чтобы справиться с агрессивными чувствами; и всегда ведите разговор с состраданием ко всем сторонам, потому что травля почти всегда свидетельствует о каких-то страданиях и со стороны агрессора.

Во многих случаях причина, по которой ребёнок прибегает к агрессивному поведению, например дразнит сверстника в школе, заключается в том, что он сам чувствует себя жертвой в другом контексте.

Такой разговор поможет вашему ребёнку понять процесс сопереживания другому человеку, а вам даст возможность продемонстрировать эмпатию и выяснить причину раздоров вашего ребёнка.

И продолжайте разговор в будущем

Не надейтесь, что это будет один разговор – для достижения эффекта такое общение должно быть многократным и последовательным, поэтому стоит поддерживать связь и с другим родителем. Если со временем поведение не улучшится, вам следует обратиться к психологу за дополнительной помощью.

Чтобы подарить счастье и создать семью, многие люди решаются на усыновление. Вот как усыновить ребенка в Украине.

Комментировать

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Що робити батькам, якщо їхня дитина булить інших дітей?

Эксперт поделился секретами воспитания, о которых будет полезно узнать каждому. Експерт поділився секретами виховання, про які буде корисно дізнатися кожному.
Що робити батькам, якщо їхня дитина булить інших дітей?
Що таке булінг, Джерело: freepik.com

Дженніфер Келман – експертка з психічного здоров’я. Нещодавно їй надійшов лист від стурбованої мами. Одна з її знайомих зізналася, що не може запросити її доньку на день народження своєї дитини, адже та її задирає в школі.

Ми багато разів чули про таке явище, як булінг, і щойно хтось із кимось погано спілкується або поводиться, ми одразу ж зараховуємо це до цькування і булінгу. Можливо, ви теж боїтеся, що ваша дитина є задирою. Як же вам реагувати на це? WomanEL ділиться порадами експертки.

Що таке булінг?

Важливо розуміти, що в істинному розумінні слова булінг (цькування) – це всепроникна, послідовна агресія по відношенню до іншої людини, фізична або емоційна. Боротьба за владу між дівчатками – поширене явище, і, хоча вона може бути неприємною, вона не обов’язково є булінгом.

Коли батьки дізнаються, що їхня дитина проявляє ознаки фізичної або емоційної агресії, є дві найпоширеніші реакції: оборонна (бо ніхто не хоче чути, як її дитину описують із поганого боку) та паніка на тему «О боже, а що якщо моя дитина – соціопат?!».

Експертка не вважає жодну дитину соціопатом, і ви теж не повинні. Якщо інші батьки звинувачують вашу доньку в хуліганській поведінці, зробіть глибокий вдих і зберігайте неупередженість, що підводить нас до наступного кроку…

Будьте готові вислухати іншу сторону

Щойно ви подолаєте початковий шок, саме час почати слухати. Правда в тому, що жоден із батьків не знає всіх фактів, але ви все одно можете отримати цінну інформацію, вислухавши досвід іншої людини, тому що, якщо відкинути деталі, ці почуття все одно реальні.

Насправді, вам просто доведеться змиритися з тим, що ваша дитина повела себе подібним чином, тому ви можете бути досить відкритими, гнучкими та вразливими, щоб вислухати точку зору іншої матері на проблему, а потім розпочати її розв’язання. Зрештою, ви отримаєте інформацію, необхідну для того, щоб повернутися й обговорити це з вашою дитиною, тільки якщо ви готові слухати.

Дізнайтеся точку зору вашої дитини

Ви вислухали точку зору іншої матері і допускаєте можливість того, що вона може бути правдою – якщо не повністю, то хоча б якоюсь мірою. Спілкування – ключ до вирішення проблеми, а це означає спілкування і з вашою дитиною. Саме в цей момент необхідно провести сімейне обговорення.

Зверніться до дитини, щоб зрозуміти, що відбувається. Скажіть щось на кшталт: «Привіт, просто хочу, щоб ти знала, що я отримала повідомлення від мами Даринки, і вона каже, що Даринка жахливо почувається у школі і що ти з неї смієшся…». Потім попросіть дитину розповісти вам, що відбувається.

У цей момент відбувається збір інформації, і вам захочеться дізнатися від дитини всі подробиці. Можливо, ваша донька скаже: «О, я ненавиджу її, вона така надокучлива» або «Ми дружимо, але дражнити її просто весело, тому що вона така чутлива».

Отже, з’ясуйте, як саме ваша донька проявляє свою неприязнь або дражнить цю дівчинку. Вислухавши ці подробиці, ви зможете сформулювати свою відповідь.

Поговоріть про співчуття

Найкраща порада – постаратися не допускати сорому та істерики, навіть якщо вам не подобається те, що ви чуєте. Дотримуйтеся позиції: «Ти можеш і маєш право відчувати ці почуття, але ти не маєш права проявляти агресію щодо іншої людини».

Навчити дитину емпатії та співпереживання іншим можна! Дотримуйтесь цих простих порад і методик.

Потім розкажіть доньці про те, як поставити себе на місце іншої людини; обговоріть нові, позитивні навички, які вона може використати, щоб впоратися з агресивними почуттями; і завжди ведіть розмову зі співчуттям до всіх сторін, бо цькування майже завжди свідчить про якісь страждання і з боку агресора.

У багатьох випадках причина, через яку дитина вдається до агресивної поведінки, наприклад дражнить однолітка в школі, полягає в тому, що вона сама почувається жертвою в іншому контексті.

Така розмова допоможе вашій дитині зрозуміти процес співпереживання іншій людині, а вам дасть можливість продемонструвати емпатію та з’ясувати причину розбрату вашої дитини.

І продовжуйте розмову в майбутньому

Не сподівайтеся, що це буде одна розмова – для досягнення ефекту таке спілкування має бути багаторазовим і послідовним, тож варто підтримувати зв’язок і з іншими батьками. Якщо з часом поведінка не покращиться, вам слід звернутися до психолога по додаткову допомогу.

Щоб подарувати щастя і створити сім’ю, багато людей наважуються на усиновлення. Ось як усиновити дитину в Україні.

Комментировать

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *