У кожного з батьків – свої методи укладання малюків. Можливо, ви робите це так, як робили ваші батьки, або дотримуєтеся порад ваших лікарів. А деякі мами вважають, що краще адаптувати ті чи інші рекомендації під потреби своєї дитини. Але у батьків у США незвичайний підхід у цьому питанні – метод Фербера або тренування сну cry it out.
Нещодавно ведучий Слава Дьомін взяв інтерв’ю у 35-річної переможниці першого сезону шоу «Холостяк» Саші Шульгіної. В інтерв’ю Слава+ блогерка і тренерка розповіла про своє життя в США. І одне з важливих питань, яке порушила Олександра, – сліптренінг – дивний метод виховання дітей, якого, за її словами, дотримуються 90% батьків у США. WomanEL вирішив детально обговорити метод Фербера: у чому він полягає і чому він шкодить дітям.
Як з’явилося тренування сну cry it out і в чому його мета?
Є кілька схожих тренувань сну cry it out, але ми хочемо розповісти про одне з найпопулярніших. Називається воно – метод Фербера. Це – стратегія навчання сну, розроблена Річардом Фербером, доктором медицини, педіатром і директором Центру дитячих розладів сну при Дитячій лікарні Бостона.
У 1985 році доктор Фербер написав книжку-бестселер, яку пізніше, у 2006 році, він оновив, і в якій детально описав свій метод, що дозволяє немовлятам плакати протягом короткого, певного періоду часу, перш ніж заспокоїти їх. Ця стратегія була розроблена для того, щоб допомогти дитині навчитися самостійно заспокоюватися і засинати.
Метод cry it out був свого роду стандартним методом наприкінці XIX – початку XX століття, коли все зводилося до того, що не слід балувати дитину. Метод Фербера відрізняється тим, що передбачає перевірку стану дитини через проміжки часу, що поступово збільшуються.
Як працює метод Фербера?
Після виконання встановленого режиму відходу до сну батькам радять вкладати дитину в її ліжечко і вийти з кімнати. Якщо дитина заплаче, потрібно почекати певний час – Фербер рекомендує для першої ночі три хвилини, – перш ніж повернутися в кімнату і ненадовго заспокоїти її.
Заспокоїти дитину можна, погладивши її або поговоривши з нею заспокійливим голосом. При цьому не слід брати її на руки, годувати або вмикати світло. Це заспокоювання має тривати не більше хвилини або двох.
Батькам пропонують знову вийти з кімнати і збільшити час, протягом якого дитина може плакати, – Фербер пропонує п’ять хвилин. Фербер називає цю техніку поступовим очікуванням. За необхідності знову можна увійти в кімнату і ненадовго заспокоїти дитину, а потім піти, поки вона ще не прокинулася. Мами і татусі продовжують цей процес, але збільшують час очікування до 10 хвилин, поки малюк не засне без їхньої присутності в кімнаті. Якщо дитина прокидається посеред ночі, потрібно повторити цей процес, щоб допомогти їй знову заснути.
На другий день експерт пропонує дати поплакати дитині спочатку 5 хвилин, потім 10 хвилин і 12 хвилин. На третій день – 10 хвилин, потім 12 хвилин, а потім 15 хвилин. Ідея полягає в тому, що після кількох днів повільного збільшення часу очікування більшість дітей, зрештою, навчаться засинати самостійно, знаючи, що батьки не збираються піднімати їх, коли вони плачуть.
Що стосується віку дитини, коли пропонується застосовувати ці методики, то, починати, за словами експертів, варто з 4-6 місяців до двох років. Але чим старша дитина, тим складніше це буде зробити.
Чи може метод Фербера насправді нашкодити дитині?
Для деяких батьків дозволяти дитині плакати навіть кілька секунд здається жорстоким. Але, як стверджують експерти, які підтримують цей сліптренінг, жодних емоційних травм у малюка не виникне. Однак не всі батьки з цим згодні, включно з Сашею Шульгіною.
Хоча, в США багато експертів радять застосовувати цей підхід у вихованні дитини, все ж є ті, які попереджають про можливі наслідки. Серед недоліків методу Фербера:
- Підвищена тривожність: якщо дати дитині можливість виплакатися протягом тривалого часу, це може підвищити рівень її тривожності. Вона може відчути себе покинутою або обділеною увагою, що призведе до появи почуття незахищеності та страху.
- Негативні асоціації зі сном: якщо дитина асоціює час відходу до сну з тим, що її залишають одну плакати, це може викликати в неї негативні асоціації зі сном. Це може призвести до небажання лягати спати або до труднощів із засинанням у майбутньому.
- Старша дитина привчається не кликати на допомогу батьків навіть тоді, коли це необхідно і дуже потрібно. На жаль, діти не знають і не розуміють різниці між поверхневою проблемою і важливою. І цей наслідок дійсно може загрожувати їхньому життю.
- Дитині здається, що її потреби не важливі, адже батьки ставлять свої понад усе, відмовляючись підходити до неї під час нічного плачу. Це може вплинути на її психіку, самооцінку та впевненість у собі.
Як вважає докторка медичних наук Гудрун Гетц, такі методи навчання сну навмисно залишають дитину в стані дистресу на тривалий час. Кортизол у невеликих кількостях зазвичай не є проблемою, але у великих кількостях, регулярних дозах і в уразливому мозку немовляти, який розвивається, він здатний спричинити довготривалі пошкодження мозку. Серед можливих довгострокових побічних ефектів регулярних стресових станів – уповільнення зростання гіпокампу (ділянки мозку, що відповідає за пізнання і пам’ять), хронічні захворювання, включно з легеневими і серцево-судинними, а також поведінкові проблеми в більш пізньому дитинстві.
Дуже важливо підходити до методів навчання сну з обережністю й уважно ставитися до емоційного стану дитини. При виборі методу навчання сну враховуйте її індивідуальні особливості темпераменту і потреби. Пам’ятайте, що всі діти різні, і те, що підходить одному, може не підійти іншому. Завжди віддавайте перевагу емоційному комфорту дитини і за необхідності звертайтеся по професійну допомогу.
Саша Шульгіна розповіла, чому проти цього сліптренінгу
В інтерв’ю Славі Дьоміну Саша згадала про сліптренінг з метою самозаспокоєння, яка полягає в тому, щоб дати дитині плакати впродовж 3 днів, не приходячи до неї, а на 4 дні, згідно з цією методикою, малюк уже не прокидається і сам спить. Це не універсальна система, є різні види цієї методики. Хтось пропонує взагалі не заходити, інші – заходити кожні 10 хвилин, 15, 20, поки дитина не заспокоїться.
Заходити і казати «Все добре, мама тут». І пішла. Через 10 хвилин прийшла: «Все добре, мама тут». І так дитина може плакати до години, до двох годин. Діти блюють, плачуть. А мама не має права взяти дитину на руки, обійняти. Нічого. Так потрібно зробити 3 дні. І після цього твоя дитина спить.
Розповідає Саша Шульгіна в інтерв’ю
Як зізнається Шульгіна, багато хто в США намагається переконати її в ефективності цього способу укладання дітей спати: причому не тільки американки, а й українки, які живуть у США. Їй часто кажуть: «Дитина не пам’ятає нічого. Та все нормально, вона ж спить».
Але сама вона не підтримує цей сліптренінг і тренд у вихованні дитини:
«Ви зламали дитині психіку. Дитина розуміє, що більше до неї ніхто не прийде».
Ось як Саша Шульгіна відповідає батькам, які застосовують цей підхід у вихованні
Саша також зазначає, що в майбутньому в цієї дитини виникнуть серйозні психологічні проблеми:
«Це дівчинка чи хлопчик, який вважатиме, що його кидали, що він нікому не потрібен, з ним щось не так, тому батьки не приходять. Що я маю робити? Тільки покладатися на самого себе».
Нагадаємо, Олександра Шульгіна перемогла на шоу «Холостяк» у першому сезоні. Їхні стосунки з Максом Чмерковським не склалися, вони розлучилися через півроку стосунків. Зараз жінка проживає в США, розвиває онлайн-бізнес, виховує доньку й очікує на появу другої дитини. Обранець Саші не любить публічності, але відомо, що він родом із Болівії і займається нерухомістю в Каліфорнії.
Ми всі знаємо, що не варто кричати на дітей. Але до яких саме наслідків це призведе? Читайте в цьому матеріалі.